Наступного тижня Московський міський суд розпочне слухання справи 32-річного москвича Олександра Пічушкіна. Він зізнався у вбивстві 61 людини. Каже, що хотів убити 64 — за кількістю клітинок на шаховій дошці. Вважає себе правою рукою язичницького бога Велеса, тому в голові багатьох жертв залишав етикетки від горілки "Золотий Велес".
Олександра Пічушкіна прозвали "бітцівським маніяком", бо він убивав людей у Бітцівському парку, що в південній частині Москви. Підходив ззаду, бив тупим предметом по голові й тікав.
Кілька місяців міліція не могла спіймати злочинця, бо заважали "лжеманіяки", які хотіли присвоїти собі славу вбивці. Один із них спеціально гуляв парком із молотком у кишені.
Справжнього маніяка затримали 18 червня минулого року, після смерті 36-річної Марини Москальової. Жінка залишила записку батькові та сину, що "йде гуляти з Сашею", і вказала його номер телефону. Додому Марина не повернулася, а за кілька днів її знайшли мертвою. Пічушкін тоді працював продавцем у магазині.
Спочатку затриманий відмовлявся давати будь-які свідчення. Та через певний час почав зізнаватися. Розповів, що вперше вбив 1992 року. Після сварки через дівчину викинув із вікна Сергія Козирєва. Тоді Пічушкіну було 18.
Дівчину, через яку вони посварилися, Олександр убив через 9 років. У цей період він вчинив найбільше вбивств. Пічушкін розповідає, що постійно вдосконалювався — вчився вбивати з першого удару. Коли ж одного разу побачив на вулиці чоловіка, на якого колись напав, почав розбивати голови жертв на шматки.
Тіла маніяк спочатку скидав у ями та колектори. Згодом лишав їх на стежках та в кущах.
— Було образливо, що про мої злочини так і не дізнаються. Тому я почав залишати трупи прямо на стежках, аби прославитися, — каже Пічушкін.
Він називає своїм кумиром та вчителем радянського маніяка Андрія Чикатило. Його засудили за вбивство 53 людей, хоча сам він запевняв, що вбив понад 70.
Мати Пічушкіна не вірить, що її син міг убити стількох людей. Вона сподівається, що він наговорює на себе. Затриманий радий, що рідні не відвернулися від нього. Нещодавно він отримав свою першу посилку вагою 20 кг.
Однокамерники бояться Олександра. Він збирає газетні вирізки про себе, потім читає їх уголос і сміється.
3 
1
Коментарі