Альберт Ейнштейн ненавидів носити шкарпетки. Автор теорії відносності використовував кожну можливість, щоб не одягати їх.
— Навіть під час урочистих церемоній я приховував високими черевиками, що не ношу цього досягнення цивілізації, — зізнався якось німецький вчений у листі своїй другій дружині Ельзі Хоффман. Від першого шлюбу у неї була донька Марго.
Днями Єврейський університет в Єрусалимі отримав у спадок від Марго 1400 листів, які Ейнштейн писав своїм двом дружинам і дітям. Листи можна було оприлюднити лише через 20 років після її смерті. Переписка Ейнштейна розкриває невідомі раніше деталі особистого життя вченого, зокрема, його стосунків із жінками.
Уперше він закохався в 16 років у Марі Вінтелер, доньку вчителя. Вона була старша за нього на два роки. Коли Ейнштейн поїхав на навчання до політехнічного університету в Цюрих, Марі почала працювати вчителькою в сусідньому містечку. У вихідні вона зустрічалася з коханим, забирала його брудний одяг, прала і на наступному побаченні віддавала хлопцеві вже випрані речі.
Проте скоро в Ейнштейна з"явилася нова подружка — угорка Мілева Маріч, єдина дівчина, яка вивчала в університеті фізику. Вона була старша за нього на чотири роки. Коли Мілева завагітніла, обидві сім"ї виступили проти шлюбу — молодята, мовляв, не зможуть забезпечити сім"ю. Одружитися вони змогли лише через шість років, після того як Альберт знайшов роботу. Мілева народила від Ейнштейна двох синів: Ганса Альберта та Едуарда, який захворів на шизофренію. Краще йому було б зовсім не з"являтись на світ, з горя писав в одному з листів вчений.
1912 року, через 9 років після одруження, Ейнштейн мав роман зі своєю двоюрідною сестрою Ельзою. У листах до неї він називав дружину недружелюбною істотою без почуття гумору.
— Я ставлюся до неї як до працівника, якого не можу звільнити, — писав учений.
Пізніше Ейнштейн переїхав до Берліна, де жила Ельза. Мілеві ж запропонував розлучитись, а в обмін обіцяв віддати гроші, які, він був переконаний, скоро отримає разом із Нобелівською премією. 1918 року дружина на це погодилася. Але коли 40-річний Ейнштейн нарешті зміг одружитися з Ельзою, він закохався в її 20-річну доньку від першого шлюбу Ільзе.
— Учора постало питання про те, з ким одружиться Альберт: з мамою чи зі мною, — писала Ільзе хлопцеві, в якого була закохана.
Ейнштейн же не хотів обирати з-поміж двох і запропонував матері й доньці самим вирішити це питання. Згодом Ільзе вирішила, що любить Альберта лише як батька, і він одружився з її матір"ю. Проте через деякий час Ейштейн знову закохався. Цього разу в племінницю свого кращого друга Бетті Н"юман, яка працювала в нього секретаркою.
Коли в 1933 році Ейнштейн переїхав до США, там на нього чекали нові любовні пригоди. У листах до доньки першої дружини він скаржився, що жінки його переслідують. Так воно, мабуть, і було насправді. Кажуть, навіть Мерлін Монро хотіла мати дитину від ученого.
Хоча Ейнштейн часто міняв жінок, він дуже любив своїх дітей, які залишилися з матір"ю після їхнього розлучення. Він активно переписувався з Гансом Альбертом і підбадьорював його добре вчитися. Радів, що хлопцеві подобається геометрія. На свята він присилав дітям іграшки і нагадував ретельно чистити зуби.
1 
1
Коментарі