"Наша донька Цзінчжі народилася о 10-й ранку ­24-го дня 7-го місяця за місячним календарем 1995 року. Через бідність ми змушені залишити її. О, нещасні серця батьків і матерів! Дякую за порятунок нашої маленької доньки і турботу про неї. Якщо ми були створені одне для одного, нехай дозволять небеса нам зустрітися на Розбитому мосту в Ханчжоу вранці напередодні Сорочого свята через 10 або через 20 років", — ішлося у записці, яку батько поклав до кошика з немовлям. Залишив його на ринку в китайському місті Сучжоу.

Дитину вдочерили американці. Змінили її ім'я. Через 22 роки донька зустрілася з батьком і матір'ю, але возз'єднатися з родиною не поспішає. Батьки у відчаї, бо чекали її повернення майже чверть століття.

Цянь Феньсян народила Цзінчжі потай. Із 1979-го до 2016 року в Китаї діяла політика "одна сім'я — одна дитина". Це дало змогу стримати збільшення населення. За 37 років воно зросло з 700 млн до 1,37 млрд чоловік. Штраф за другого малюка становив чотири-вісім річних доходів родини, залежно від регіону.

У подружжя вже була дитина. Грошей на штраф не мали. Батько дівчинки Сюй Ліда залишив її на місцевому ринку. У кошик поклав записку.

Влітку 1996-го Цзінчжі вдочерила американська сім'я Полерів зі штату Мічиган. Уже мали двох синів. ­Назвали дівчинку Кетрін Су, дали своє прізвище. Батькам вручили і записку.

Полери вирішили не розповідати Кетрін про її походження, доки сама не запитає.

На 10-річчя доньки Цянь і Сюй уранці прийшли на Розбитий міст (у записці два посилання на китайський фольклор. Сорочим святом називають єдиний день, коли пастух може зустрітися зі своєю коханою. Його відзначають у сьомий день сьомого місяця за місячним календарем. Розбитий міст згаданий у китайській поемі про білу змію — там уперше зустрічаються закохані. — ГПУ). Стояли там до 16:00, тримали табличку з іменем доньки. До них ніхто не прийшов.

З батьками мала зустрітися китайська знайома Полерів — Енні Ву. Вона спізнилася. Побачивши на мосту журналістів, розповіла, що шукає подружжя. Ті переглянули плівку — Цянь і Сюй випадково потрапили в кадр. Історія родини стала місцевою сенсацією. Так знайшли біологічних батьків дівчинки. Ву передала їм фото доньки й лист від Полерів. У ньому американці повідомили про свої плани щодо дитини і що в неї виявили ревматоїдний артрит.

Полери наказали Ву припинити спілкування з батьками дівчинки. Відмовилися розмовляти і з китайським документалістом Чан Чанфу, який знайшов їх на інтернет-форумі прийомних батьків.

Цянь і Сюй приходили на міст щороку, чекаючи на доньку.

Таємниця відкрилася ­2016-го. Кетрін збиралася вступити до іспанського вузу. Вважала, що там запитають про її походження. Попросила батьків розповісти правду.

Дівчина була шокована зізнанням Полерів. Здогадувалася, що прийомна, але мовчання батьків сприйняла як зраду. Вирішила якомога швидше зустрітися з біологічними батьками. Їй допоміг Чанфу. За це Кетрін дозволила зняти зустріч для документального фільму.

Спочатку поїхали в Сучжоу. Хотіли зняти ринок, де Кетрін знайшли немовлям. Приїзд планували тримати в секреті від Цянь і Сюй.

Проте Ву повідомила біологічних батьків про це. Вони приїхали в Сучжоу. Зустрітися з донькою їм не дозволили. Чанфу вирішив, що зустріч має відбутися, коли вказано у записці.

Сюй Ліда і Цянь Феньсян зустріли доньку у серпні 2017-го — на Сороче свято на Розбитому мосту. Батько ридав.

Кетрін два дні провела з ­біологічними батьками. Жила в кімнаті із сестрою.

— Приємно побачити їх. Я була здивована, наскільки емоційна моя китайська мама. Перше, що вона сказала: "Ти дуже худа, потрібно більше їсти", — розповідає Кетрін.

Сюй і Цянь розчаровані, що Кетрін не називала їх мамою і татом. В Америці заведено називати батьків на ім'я.

Кетрін Полер зізнається, що до поїздки в Китай вона почувалася китаянкою тільки фізично:

— Тепер відчуття стало глибше. Я стала ближче до місця, де народилася. Але насправді азіатського в мені не так багато. Хотіла б підтримувати відносини, побачити їх знову. Але велике питання — хто вони для мене? Навіть не знаю, як їх називати.

×