Україна нагадає світові про окупацію Криму - що про нас пише міжнародна преса

Gazeta.ua підготувала огляд преси - що пишуть у світових ЗМІ про Україну й події навколо неї.

"Німці не так бояться Росії, як ризиків з боку України", Dziennik Gazeta Prawna, Польща

У США демократи й республіканці погодилися, що варто припинити торгово-технологічну інтеграцію з Китаєм і Росією, а також ізолювати та стримувати геополітичну агресію.

Німеччина, 50% ВВП якої припадає на зовнішню торгівлю, має іншу позицію. Берліну подобаються правила глобальної торгівлі. Його економіка не дозволяє порвати з Кремлем і Піднебесною. Тому вона проти торгових конфліктів і військового стримування. Замість цього хоче переговорів і періодичних санкцій. Тому підтримує співробітництво в галузі енергетики з Кремлем за будь-яку ціну. США та їхні європейські союзники натомість хочуть максимальної енергетичної незалежності від Москви з міркувань безпеки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія може атакувати Україну, щоб пустити воду в Крим - що про нас пише світова преса

Росія хоче, щоб Україна реінтегрувалася у сферу її впливу, і не буде транспортувати свій газ до Європи через цю країну після запуску трубопроводу "Північний потік-2".

Як наслідок, Берлін співпрацює з Росією і наполягає, що саме німецька дипломатія має координувати європейські енергетичні відносини з Москвою, навіть якщо це ризиковано для Києва.

"Суперечки про те, що Україна може дати статус героя можливим військовим злочинцям", Euronews, ЄС

78 українських депутатів Верховної Ради запропонували дати звання "Героя України" Степану Бандері й Роману Шухевичу. У зверненні є прохання до Ради й президента Зеленського відзначити 80-річчя УПА в жовтні 2022 року. Воно містить пропозицію будівництва меморіалів, випуск монет і марок, присвячених ювілею. Ця пропозиція точно спричинить люту реакцію Польщі та Ізраїлю.

Бандера став Героєм України 2010 року, за президента Ющенка, що спричинило протести в Польщі та Ізраїлі. 2011-го його звання позбавили.

 

Критики вказують на масові вбивства до 100 тис. євреїв і поляків, і те, що УПА співпрацювали з нацистською Німеччиною на початку Другої світової війни, поки не стало зрозуміло, що нацисти не визнають незалежності України. Інші бачать у них героїв, які борються за незалежність, і звинувачують Польщу в масових убивствах і депортації українців у 1940-х.

Дослідження 2021 року Центру демократичні ініціативи свідчить, що 80% західних українців позитивно ставляться до визнання владою УПА та їхньої боротьби за незалежність. Навпаки, на сході країни це підтримують тільки 25%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Важкі часи створюють найкращих союзників: що про нас пише світова преса

Депутат Ради від президентської партії "Слуга народу", і один із 78 тих, хто підтримав пропозицію, Святослав Юраш каже, що розуміє суперечливість ідеї.

"Ми хочемо бути незалежними. Метою УПА була незалежна Україна. Це гідно того, щоб робити на їхню честь марки й монети. УПА вшановують не за звірства, а за боротьбу за незалежність. Це не заперечує жахів, які ті робили. Варто пам'ятати, досліджувати та прийнятно перепрошувати за скоєні злочини, але так само має зробити інша сторона. "Подвиги" польського руху в українських селах не варто забувати. Але зосереджуватися на цьому й звинувачувати один одного помилково. У нас ведмідь на сході, на якому треба сконцентруватися", - каже Юраш.

"Ведмідь" - це Росія. 2014 року вона анексувала Крим, а на сході спалахнула війна між Україною і Росією. За даними ООН, загинули понад 13 тис. осіб. Нещодавно Путін опублікував есе, в якому стверджує, що українці, білоруси й росіяни - один народ. І що Росія ніколи не прийме антиросійське рух в Україні.

"Україні довелося порвати з радянським минулим і підкреслити ідентичність, що змусило звернутися до фігур, яких вважають антирадянськими й антикомуністичними. З одного боку, це природний розвиток. З іншого, може бути небезпечно, бо підсилює розбіжності всередині країни", - каже завідувач кафедри соціології КПІ Павло Кутуєв.

Поки незрозуміло, що Зеленський думає про цю пропозицію. Раніше він заявляв, що Бандера - герой для певних українців.

"Він один із тих, хто захищав свободу України. Він герой для певного відсотка українців, і це нормально", - сказав Зеленський 2019 року.

Український парламент відновить роботу у вересні.

"Час нагадати Росії, що Крим - це Україна", Atlantic Council, США

Стаття заступника прем'єра України з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Рєзнікова.

З лютого 2014 року Крим під російською окупацією. Спочатку Кремль намагався виправдати військову агресію, влаштувавши референдум на фіговому листку під дулами пістолета, але міжнародне співтовариство не обдурити. Замість цього всі у світі, за винятком Росії як держави-ізгоя і кількох її союзників, визнають Крим частиною України.

Найближчими тижнями Україна нагадає світу про російську окупацію, провівши перший саміт "Кримської платформи". Ця ініціатива створена Зеленським, щоб повернути Крим на міжнародний порядок денний і допомогти скоординувати зусилля щодо деокупації півострова.

 

Для українців боротьба за припинення окупації Криму - не лише питання суверенітету, прав людини й національної безпеки, а також прагнення захистити міжнародне право і відновити історичну справедливість.

З моменту вторгнення 2014 року кремлівська пропаганда просуває міф про Крим як "історично російській землі". Насправді немає нічого більш далекого від істини. Російська імперія не фігурувала в 3000-річній письмовій історії Криму. Вона з'явилася тільки в кінці XVIII ст. Епоха Кримського ханства займає особливе місце. У цей період відбулася еволюція кримськотатарської ідентичності. Кримські татари не мали держави майже 250 років, але тепер визнані корінним народом України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Президент США неправильно оцінює, з ким має справу" – огляд світової преси

З моменту вторгнення 2014 року Росія невпинно працює над тим, щоб стерти всі сліди українського Криму, одночасно проводячи політику примусової асиміляції і трансформуючи демографічну ситуацію шляхом переселення величезних мас росіян. Згідно з переписом населення України 2001-го, в Криму жило понад 570 тис. українців або майже чверть населення півострова. Через кілька місяців після окупації російська влада заявила, що в Криму менш як 350 тис. українців. Цей статистичний обман свідчить про плани Кремля щодо півострова. Путін хоче асимілювати населення Криму, зокрема українців і кримських татар. Він відкрито заперечує існування української нації і заявляє, що українці й росіяни - "один народ".

Для Путіна Крим - трофей. Це також важливий воєнний актив. З моменту захоплення півострова Росія значно розширила там свою військову присутність. Тому дії певних західних країн непослідовні. У той час, як їхні уряди приєдналися до міжнародних санкцій проти Росії, компанії з деяких країн Європи надали Кремлю матеріальну допомогу в таких важливих у військовому сенсі проєктах, як будівництво Кримського мосту й установка електростанцій.

Це недалекоглядно. Окремі підприємства заробили мільйони, допомагаючи Росії посилити військову хватку в Криму, але тепер європейським країнам доведеться витратити мільярди, щоб протистояти військовій загрозі. Кремль перетворює Крим на "непотоплюваний авіаносець", щоб загрожувати всій Європі, а не тільки Україні.

Контраст між нинішнім воєнізованим півостровом і Кримом до окупації разючий. Український Крим був мирним місцем, наповненим толерантністю та асоціювався з туризмом. Це був спільний дім для українців, росіян, кримських татар та інших національностей. Російське вторгнення порушило цей баланс і перетворило Крим на лінію фронту нової Холодної війни. Якщо ми серйозно налаштовані покласти край геополітичному протистоянню, світ має працювати над поверненням Криму його колишнього статусу півострова миру. Це мета "Кримської платформи". Одне з питань, яке обговорюватимуть, коли наприкінці місяця в Києві почнеться саміт - посилення санкцій проти Росії. Для забезпечення європейської безпеки життєво важливо розширювати військову співпрацю з Україною. Пора зробити ще один крок і вивчити можливості необмеженого військової присутності союзників в Україні. Подальший прогрес на шляху до інтеграції України в НАТО давно назрів теж.

Я веду переговори з росіянами майже два роки. Вони прагматичні, і єдина мова, до якої прислухаються - мова сили. Якщо Захід не покаже готовності протидіяти Кремлю, Москва продовжить розширювати агресивні дії. Найкращий спосіб запобігти цьому - протистояти Путіну й дати зрозуміти, що демократичний світ збільшуватиме витрати на окупацію, поки Росія не відмовиться від імперських амбіцій.

×