Росія може атакувати Україну, щоб пустити воду в Крим - що про нас пише світова преса

Gazeta.ua підготувала огляд преси - що пишуть у світових ЗМІ про Україну й події навколо неї.

"Кримська "водна війна" відкриває новий фронт у російсько-українському конфлікті", Financial Times, Велика Британія

Минулого місяця циклон залив Крим дощем, річки вийшли з берегів і тисячі людей на анексованому Росією півострові евакуювали через повені. Позитивний бік - дощі заповнили виснажені водосховища Криму, тимчасово пом'якшивши кризу, спричинену посухою і українською блокадою каналу, який раніше забезпечував до 85% водопостачання півострова.

Росія звинуватила Україну в "геноциді" через будівництво бетонної дамби на Північно-Кримському каналі на додаток до наявних загороджень із мішків із піском і земляної греблі, які звели 2014 року. Київ побоюється, що Москва планує військове вторгнення, щоб забезпечити водою півострів.

 

У поєднанні з різким зростанням цін на харчові продукти й міжнародною ізоляцією через санкції Заходу, брак води загрожує підірвати обіцянку президента Путіна покращити життя кримчан під владою Росії. Державні соціологи стверджують, що Путін залишається популярнішим у Криму, ніж у середньому в РФ. Проте патріотичний запал, який призвів до рекордного рівня його рейтингів після анексії 2014-го, давно знижується.

"Запаси води вичерпалися. Поля засохли. Щороку стає дедалі гірше. У нас не було цієї проблеми до анексії. Більшість кримчан звинувачують у всьому Україну", - каже кримчанин 47-річний Віктор, який регулярно їздить на роботу в Україну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Важкі часи створюють найкращих союзників: що про нас пише світова преса

Міст вартістю $3,7 млрд через Керченську протоку, що зв'язує Крим із материковою Росією, став каналом для вантажівок, які привозять воду для місцевих жителів у пластикових контейнерах. Популярні чорноморські курорти можуть подавати воду лише на кілька годин на день під час пікових посух, поки канал заростає травою і бур'янами. Вирощування агропродукції в Криму припинилося через брак іригації.

Росія навесні розмістила десятки тисяч військових і передове озброєння в Криму, а також на кордоні двох окупованих східних регіонів України. Глава розвідки української армії, полковник Кирило Буданов, заявив, що Росія прагне захопити канал, а також прилеглу територію, щоб з'єднати Крим з окупованими регіонами. Російські війська могли наступати на Нову Каховку - місто на Дніпрі, де починається канал.

 

Деякі кримські татари, корінна етнічна група Криму, члени якої виступали проти анексії, створили тимчасовий табір біля гребель каналу, щоб запобігти можливому відновленню подання води. На прикордонному переході Каланчак у Криму російські й українські війська вирили траншеї на відстані кількох сотень метрів одна від одної.

Напруженість загострилася, коли в Чорному морі минулого місяця Росія здійснила попереджувальні постріли на шляху британського есмінця, що йшов біля берегів Криму. Москва заявляє, що не піде на війну через водопостачання Криму.

Влада України каже, що Київ готовий надати Криму гуманітарну допомогу, зокрема, питну воду. Але жодних запитів про це не надходило.

"Як украдені в Німеччині велосипеди потрапляють в Україну", Deutsche Welle, Німеччина

Анна з Берліна купила електровелосипед за $3100 в січні 2020 року, але мало ним користувалася. Його вкрали шість місяців потому із комори в підвалі її багатоквартирного будинку. Анна повідомила про крадіжку в поліцію.

Торік у країні вкрали понад 260 тис. велосипедів на суму майже $236 млн, за даними поліції. Понад половина були застраховані. Німецька страхова асоціація GDV заявляє, що тенденція крадіжки - моделі вищого класу та електровелосипеди. 2020-го вона виплатила $131 млн, а середня компенсація від страховиків досягла рекордних $867. 10 років тому середня страхова виплата за крадений велосипед була $475.

 

Статистика поліції свідчить, що більшість велосипедів украли в портових містах Гамбург і Бремен, а також у Берліні й Бранденбурзі. Лише 10% крадіжок у Німеччині за 2020 рік розкриті. Недорогі крадені велосипеди часто продають в інтернеті або на блошиних ринках у Німеччині. А дорогі розбирають на запчастини. Злодій може спробувати продати їх цілком, але це ризиковано в ЄС, бо поліція реєструє крадені велосипеди й може швидко ідентифікувати їх за номерами рами. Отже, злодії часто намагаються продати крадені велосипеди в країнах, що не входять в ЄС. Коли вивозять, митники можуть перевіряти номери рам на кордоні, але такі вибіркові перевірки відбуваються рідко.

Анні вдалося розшукати свій електровелосипед. Він пройшов шлях із Берліна в українське місто Дніпро. Там житель Володимир купив його восени 2020-го в магазині за $950. Люди, які продавали його, сказали, що він із Німеччини. Але не дали йому жодних паперів на нього. У магазині пояснили, що продають уживанні велосипеди з Німеччини та інших країн і мають документи. Але показати їх відмовилися. Сам магазин не купує велосипеди напряму, а бере їх через OLX у приватних осіб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поляки не хочуть вакцинуватися, тому продадуть вакцини Україні - що про нас пишуть у світі

В українському інтернеті багато старих велосипедів із Німеччини та ЄС. І всюди є магазини, що пропонують такі. Проте точних даних про кількість старих велосипедів, які ввозять в Україну з ЄС, немає. Люди, знайомі з ринком, кажуть, що оцінки варіюються до понад 100 тис. на рік.

Більшість старих велосипедів, які ввозять в Україну, крадені. Покупці мало цікавляться документами. Низька ціна є вирішальним чинником. Останніми роками ринок крадених велосипедів в Україні зрушився в бік дорожчих моделей і електровелосипедів.

 

Ввезення крадених не проблема. Їх розбирають, а потім пронумеровані рами приховують, а все інше стає запчастинами. Часто їх привозять водії автобусів. Вони забирають посилки в містах Німеччини й привозять в Україну. Якщо у вас є свої люди на кордоні, то можете спокійно провезти. Український ринок зараз настільки насичений краденими велосипедами, особливо електро, що їх відправляють далі в Росію, а потім у Казахстан.

Анна з Берліна була здивована, дізнавшись, що її велосипед знайшли в Дніпрі. Вона не хоче його назад. А Володимир, який купив його, не хоче контактів з Анною, бо боїться поліції.

Німецька й українська поліція не співпрацюють у цьому питанні. Українська поліція навіть не вважає ввезення крадених велосипедів великою проблемою. У неї немає планів збирати статистику щодо їх виявлення.

2020 року в Німеччині продали 1,9 млн електровелосипедів.

"Глава владної фракції в Україні: "Якби у нас був ядерний потенціал, могли б шантажувати світ", Onet, Польща

Підписання Україною Будапештського меморандуму було фатальною помилкою. Якби був ядерний потенціал, могли б шантажувати світ. Це заявив глава керівної фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

Відповідаючи на запитання про найбільші стратегічні помилки президентів України, сказав, що "фатальною помилкою" Леоніда Кравчука було позбавити країну ядерної зброї після підписання "безглуздого" меморандуму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна продає сировину для російської оборонки – що про нас пише світова преса

"Якби ми були ядерною країною, всі говорили б із нами інакше. Україна мала зберегти ядерний потенціал. Ми могли б шантажувати весь світ, і вони давали б нам гроші, як це зараз відбувається в багатьох інших країнах", - сказав Арахамія.

Відповідно до Будапештського меморандуму 1994 року, США, Росія і Велика Британія взяли на себе зобов'язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України, коли вона відмовилася від ядерної зброї, успадкованої від СРСР. 2014 року меморандум порушила Росія, яка анексувала Крим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Америка заморозила військову допомогу Україні – що про нас пише світова преса

Як повідомляють ЗСУ, із початку перемир'я на Донбасі 45 українських солдатів убиті й 150 поранені. Рік тому, 22 липня, учасники переговорів від України, Росії та ОБСЄ досягли так званої Угоди контактної групи "про повне і всебічне припинення вогню" між українськими військами й проросійськими сепаратистами. Але його багаторазово порушували.

Загалом із початку бойових дій на Донбасі, із 14 квітня 2014 року, 2705 українських військових убили й 10 280 поранили. Бої між українськими силами й підтримуваними Росією бойовиками забрали понад 14 тис. життів.

×