На Новий рік 1996-го родині Костюків міська влада Вінниці подарувала однокімнатну квартиру. Таким чином намагалися збільшити народжуваність городян. Частково це вдалося, бо 1 січня в середині 1990-х років у Вінниці з"являлися на світ понад 20 немовлят. Зазвичай народжувалося п"ятеро-шестеро.
— Про це говорили в міському транспорті — настільки популярною була тема, — згадує медсестра обласної психлікарні 32-річна Наталя Костюк.
Вона детально пам"ятає день, коли народила єдиного сина:
— Строки вже підходили. Та мені сказали, що Новий рік відсвяткую вдома. Аж 31 грудня близько півночі відчула: пора. Чоловік відвіз мене у роддом N2. Щойно лягла в палату, як по телевізору часи дванадцять відбили. До мене підійшов лікар, оглянув і сказав іти в родзал. А за кілька хвилин народився Руслан. Мене одразу привітали з квартирою.
— Жінка подзвонила додому і сказала, що за первоапрельську шутку ми получили квартиру, — розповідає 36-річний Сергій Костюк. — Воно і справді рівно дев"ять місяців — із першого квітня до першого січня. Я знав, що новорічної ночі дітям дають квартири. Але ж не думав, що матимемо такого щасливчика!
— Не всі раділи того дня, — веде далі Наталя. — У моїй палаті жінка штучно затримувала роди — хотіла бути першою в новому році. Як побачила, що хлопчик уже народився, так гірко плакала. Але ж це лотерея.
За сім місяців Костюки заселилися до помешкання в 9-поверхівці на вул. Заболотного. Звідти до центру міста їхати 10 хв. Кімната має площу 19 кв. м, кухня — 7. Нині орієнтовна ціна такої квартири — $50 тис.
— Дуже інтелігентний дім попався, — обіймає дружину за талію Сергій. — Сусіди — воєнні. Перезнайомилися з усіма, в гості на новосілля ходили. Жили там вісім років. Потім мама Наташі померла. Ми переселилися в село Пирогове. Тепер це частина Вінниці. Маємо переваги міста й села одночасно. Є водопровід, каналізація. І свіже повітря, озеро поруч. Школа близенько.
Жінка штучно затримувала роди — хотіла бути першою в новому році
У квартирі на вул. Заболотного ніхто не живе. Костюки чекають, доки підросте власник. Іноді родина приїжджає туди на вихідні. Коли затримуються в центрі міста, залишаються на ніч. Також у помешканні зупиняються родичі.
— У школі мені хлопці не вірять, що маю квартиру, — Руслан сідає за комп"ютер із плоским екраном.
Батьки подарували його на 10-річчя. Нинішнього року хлопець замовив мобільний телефон.
День народження на Новий рік святкує і Русланів дід Микола. Він мешкає у другій половині будинку.
За часів мера Дворкіса квартири у Вінниці отримали шість сімей, діти яких народилися 1 січня. Нині таких подарунків міська влада не робить. Кажуть: немає державної програми безкоштовного забезпечення житлом.
Коментарі