Мерія Вінниці в поминальну суботу виділила 40 автобусів, що безкоштовно підвозитимуть городян до міського кладовища в селі Лука-Мелешківська. Центральну дорогу до цвинтаря приватному транспорту перекрили. Машини їхали об"їзною.
Зранку на зупинці 50 років Перемоги почав збиратися натовп. Черга до безкоштовних автобусів простяглася на 700 м.
— Черга була цивілізована. Ніякого мордобою, матюків, — каже 26-річна Марія Барчук.
Біля міського кладовища Підлісне по Хмельницькому шосе були пробки. Кожні дві хвилини під"їжджав трамвай із сотнями вінничан. Проїзд у громадському транспорті був платний — 0,75 грн. Люди переходили дорогу натовпом. Рухом керували інспектори ДАІ.
До могили Костянтина Іванова, сина колишнього голови Вінницької облдержадміністрації Юрія Іванова, паску та квіти принесли до 11 год. Пам"ятник чоловікові із чорного каменю розташований у центрі кладовища. Іванови зайняли тут 5 місць. Крім сина, який загинув у автокатастрофі майже три роки тому, похована мати Юрія Іванова — Ганна Іванівна.
До могили народного депутата України від Партії регіонів Анатолія Антем"юка не прийшов ніхто. Сім"я дотримується віри християн-адвентистів, які не не ходять на православні масові проводи. Анатолій загинув 28-річним в автокатастрофі 9 травня 2007 року в Києві.
У Хмільнику проводи в неділю. Спочатку люди замовляють у церквах панахиду за померлими, потім ідуть на кладовища.
— Треба заходити через ворота, бо душі померлих тут стоять і чекають. Дивляться, хто йде, що несуть, — повчає онука 72-річна Олена Паращук. — Треба перехреститися біля воріт, ніби привітатися.
Хмільничанка 65-річна Марія Литвинова пече на проводи 59 пасок. Її родичі поховані на п"яти кладовищах. Жінка починає відвідувати померлих із вівторка після Великодня.
— Закупили 59 вінків. Кожен 10–15 гривень, — розповідає жінка. — Півсотні свічок і стільки ж лампадок на могилки. А ще несемо свячений сир, ковбасу та писанки. Біля могили батьків та сестер щороку лишаю дерев"яні писанки, які купую на великодніх виставках.
— Нас тут нічого не тримає, окрім батьківської могили, — зізнається 43-річний Анатолій Іващук, який приїздить на проводи із США. — Їду на могилку раз на два роки. Заодно рідне місто можу побачити, зі знайомими поспілкуватися.
8 
35413
Коментарі