— До уваги пасажирів! Завершується посадка на поїзд Вапнярка — Одеса. Проводжаючих прохання залишити вагони, — лунає голос диспетчера у вінницькому парку ім. Горького. 24 червня в парку триває показ творчості Томашпільського району. Найбільша увага до синього намету з написом "Станція Вапнярка". Перехожі заглядають усередину, тицяють пальцями. Поряд походжає міліціонер. Ледве стримує сміх. Переговорюється із сусідом у костюмі провідника.

— Бачите, який у нас імпровізований вокзал вийшов, — хвалиться Світлана Пучканьова із пов"язкою "начальник вокзалу" на руці. — Це точна міні-копія нашої гордості — Вапнярського вокзалу.

Жінка проводить у намет.

— По лівій стороні, як на справжньому вокзалі, кіоск "Преса", посередині зал очікувань, — показує рукою на шістьох "пасажирів", які сидять на стільцях. — Праворуч медпункт і буфет.

Три роки тому Вапнярська селищна рада представила на показі українську хату і народні співи.

— Тиждень думали, що зробити на цей раз, — продовжує Світлана, яка працює бухгалтером у селищній раді. — Надихнула пісня Вєрки Сердючки: "Если нам скажут: "Ваш поезд ушёл!". Мы ответим, подождём другой", — співає.  — Далі все само пішло.

Акторами на "вокзалі" стали працівники сільради, клубу та бібліотеки Томашполя. Попросили в дирекції вокзалу форму, вигнули каркас із дротів та обмотали його тканиною для підкладки.

— Кожному придумали веселі прізвища. Я — Шуткуньова! — заливається сміхом Пучканьова.

×