Петро Кульчитський із села Бруслинів Літинського району 4 роки тому поховав дружину. Виховує 10 дітей. Сільрада подала кандидатуру чоловіка на орден "За заслуги".
— Чоловікам же звання матері-героїні ще не присвоюють, — пояснює сільська голова Бруслиніва 39-річна Віра Семенюк.
Петро Кульчитський, 50 років, збирає дітей, щоб сфотографуватися. Найстаршій Олені 17 років. Найменшому Павлу — 5.
— У наших сім"ях так прийнято, — гладить по голові менших. — Якщо дотримуватися слова Божого, то не можна пользуватися контрацептивами. Це слаба людина, якщо нема дітей. Нас із Наташею Бог благословив. Кажуть, нас по тілівізору показували, коли обласна рада нагороджувала багатодітні сім"ї, — хвалиться Петро. — Але, як показували, не бачив. У нас тілівізора нема. Він багато часу краде. Півтора гектари городу маємо. Корова є, свині, гуси. Діти помагають, та я не заставляю їх. Того року й позатого вони пішли буряки до фермера сапати й мішок сахару заробили, муки дали.
Петро працював 25 років водієм. Як розвалилося підприємство, машиною возив вантажі на замовлення. Проте більше часу проводить за роботою вдома.
За стінкою чути сварку між дітьми.
— До них главне не мішатися, вони самі розберуться, — усміхається Петро. — Часто до мене біжать, щоб розсудив. Коли треба, потягну ремінцем. Та я більше жалію.
До кімнати заходить наймолодший Павло.
— Скажу по правді, — зітхає чоловік, — як нема хазяйки в хаті, то порядку не буде. Хай ті діти золоті будуть, але треба, щоб хтось їх наставив. Доця мені багато помагає. Їсти самі готовлять. Оберуть відро картоплі й просять мене "Натріть, тату!" Я тру, а вони деруни жарять.
Чоловік бере фотоальбом.
— Це ми поженилися, — показує чорно-біле фото й перегортає сторінку, щоб показати знімки з похорон. — Вона 27 червня 2004 року померла. 90 машин приїхало, півтори тисячі народа зібралося.
У альбомі понад 10 фото з похорон.
— У неї саркома була в груді, — не піднімає очей від фото.
На знімку худа, з темними кругами під очима жінка, тримає немовля.
— Я народження Павлика, найменшенького, на всю жизнь запомню, — дивиться на фото жінки з дитиною Петро. — Наташі тоді на сьомому місяці казали викидати дитину й лічитися. А вона сказала, що дитину ніколи не вб"є. Сина мені віддали, а жінку врач не виписує...
Петро відкриває альбом посередині й повільно гортає:
— Наташа знову після того забеременіла. Але померла разом із дитиною.
7 
35413
Коментарі