Чотири роки тричі на тиждень 31-річний Леонід Коліжук із Козятина Вінницької області їздить на процедуру діалізу — очищення крові за допомогою апарата штучної нирки. Гемодіаліз проводять в обласній лікарні ім. Пирогова.
— Навіть у сні я бачу, як ходжу в туалет, — каже чоловік, — але насправді мої нирки не працюють. Я інвалід першої групи через хронічний гломерулонефрит.
Леонідові можна пересадити нирку. Та органи матері й сестри чоловікові не підходять за генетичними параметрами. Врятувати його може тільки пересадка так званої трупної нирки.
— Мені порадили робити операцію у Запоріжжі, — пояснює Леонід. — Кілька місяців тому викликали у лікарню. Сказали, є підходяща нирка. Але орган мені не підійшов. Група крові була моя, але резус не зійшовся. У результаті цю нирку пересадили хворому з Харкова.
Нирку Леонідові бралися шукати за умови, що в нього буде на рахунку 40 тис. грн, які він потім перекаже на спецрахунок медзакладу. Нині чоловік збирає гроші.
— Зараз у Вінницькій області 101 людина проходить процедуру гемодіалізу, — розповідає завідувачка нефрологічним відділенням обласної лікарні ім. Пирогова Наталя Пивоварова. — Протягом чотирьох годин кров очищається через апарат штучної нирки. Лише 14 пацієнтів мають пересаджену нирку.
У січні 27-річній Олені Аркадьєвій із Козятина видалили обидві нирки і пересадили нирку матері. Операцію зробили в Київському інституті хірургії і трансплантології ім. Олександра Шалімова. Операція коштує 30 тис. грн. Із них 20 тис. виділила міськрада. Решту зібрали релігійні громади, близькі та сусіди.
— Перші проблеми з нирками з"явилися шість років тому, — розповідає Любов Муравель, мати Олени. — Три роки тому відмовили обидві нирки. Після того, як вона перехворіла грипом.
Олену направили на процедуру діалізу.
— Після процедури діалізу я сліпла, обличчя розпухало, — говорить жінка. — Заходила в електричку і ховалася від людей, щоб мене менше бачили. Мене виганяли, казали, що я схожа на наркоманку.
У грудні минулого року Олена та її мама лягли на підготовку до операції у клініку Інституту ім. Олександра Шалімова. За українським законодавством, операція та медикаментозне забезпечення хворих у такому випадку безкоштовні.
— Тільки за право перебування у стаціонарі з нас брали 1400 гривень у день, — скаржиться. — Дуже дорогі аналізи. Бувало, за один доводилось платити більше 100 гривень.
Операцію робили шість лікарів. Спочатку вирізали нирку матері, її одразу заморозили, потім видалили обидві мої нирки через надрізи, — показує бокові шрами на тілі дівчина. — Тільки потім вживили нову нирку через надріз у животі. Перший день усе боліло, не могла підніматися.
Щодня Олена випиває понад 20 таблеток для зниження імунітету, щоб прийнялася нирка. Ліки дуже дорогі. Проте тепер вона зможе жити повноцінним життям.
3 
35413
Коментарі