Ще півроку тому вся країна знала, що Тимошенко не хоче бути президентом, а воліла би залишити за собою пост прем"єра. Бо повноваження голови уряду ширші за президентські і дають можливість керувати потоками бюджетних мільярдів. Півроку тому вона вела переговори з Януковичем, сподіваючись перенести вибори глави держави у парламент, обрати лідера Партії регіонів президентом, а самій залишитися керівником уряду.
Сьогодні ж ми всі стали свідками тотальної президентської кампанії леді Ю, яка кинула чи не найбільші ресурси задля отримання саме президентського крісла. Для чого це їй, якщо вона й так має чи не найбільшу владу в Україні?
Результат двох прем"єрств Тимошенко —це суцільні корупційні скандали, а також кризи: бензинова, м"ясна, цукрова, фінансово-економічна, тепер додався ще й дефіцит і подорожчання ліків. Україна має $100 млрд зовнішнього боргу, падіння промислового виробництва на 30%, девальвацію гривні з 5 до 8,2 грн/$. Купівельна спроможність більшості громадян впала вдвічі, ціни зростають. Армія скаржиться, що нічим годувати солдатів, заплатити за електроенергію навіть на тих об"єктах, де несуть бойове чергування.
Країна рік проїдає кредит МВФ —вже спожито $12 млрд —і не виконує взятих урядом зобов"язань. Як наслідок, черговий транш не надійде до виборів і країна опинилася над прірвою з 40 млрд грн дефіциту держбюджету, з 18 млрд грн неповерненого ПДВ експортерам, які, власне, і є тією куркою, що несе золоті яйця, заробляючи в умовах світової рецесії валютну виручку для країни. Крім того, будь-якої миті "Газпром" може зажадати $7 млрд штрафу за недобір газу згідно з підписаними НЕЮ у січні контрактами, які, з огляду на їхню сутність, експерти називають найвдалішими за всю історію "Газпрому". Все це посилюється несамовитою корупцією —гроші з бюджету роздаються в ручному режимі без всіляких там тендерів і конкурсів. За даними Рахункової палати, з березня 2008 року особисто Тимошенко і її права рука Турчинов протокольними дорученнями роздали 52,2 млрд грн на держзакупівлі, а ще 433,3 млн грн роздані постановами Кабміну. Все це порушує ст. 150 Конституції України. У Рахунковій палаті вважають, що мінімум 20% від цих сум було повернено їх розпорядникам у вигляді "відкатів".
Президентство врятує від відповідальності?
Отже, наступному прем"єру залишиться від прем"єра теперішнього зруйнована господарка, всеосяжна корупція і політичний гармидер, який доруйновує основні державні інститути. При цьому особа, яка доклалася до цього і, згідно зі своїми конституційними повноваженнями, несе чи не найбільшу відповідальність за соціально-економічний стан у країні, претендує ще й стати її президентом. Навіщо? Адже влада глави держави за Основним законом значно вужча і не поширюється, зокрема, на економіку.
Сама вона не зможе впоратися з великим українським капіталом
Частина політологів переконані, що таким чином Тимошенко хоче уникнути відповідальності за наслідки свого прем"єрства. Для неї посада керівника уряду сьогодні —це неймовірний тягар, якого вона хоче позбутися, але при цьому зберегти владу, щоб утриматися самій. Інакше доведеться відповідати. Тому ВОНА й пішла у президенти. Звісно, що теперішніх повноважень глави держави їй буде замало. Цілком імовірним вимальовується такий сценарій перетворення України на країну для "однієї людини". Її прізвище ви знаєте.
Сценарій захоплення абсолютної влади
Коли Тимошенко виграє президентські вибори, внутрішня криза Партії регіонів вийде назовні. Більшість фракції "регіоналів", яка зараз поки що непублічно підтримує Тимошенко і працює на неї, перейде у правлячу коаліцію, отримавши посади в уряді. Януковича відправлять на пенсію, адже лідером не може бути той, хто двічі програв президентські вибори, маючи найвищий рейтинг. Таким чином, Тимошенко отримає підтримку донецького клану й остаточно підв"яже під себе всіх українських олігархів. Приєднання ПР відбуватиметься не на умовах "регіоналів", а винятково на умовах Тимошенко. При цьому вона, скоріш за все, принаймні півроку суміщатиме посади президента і прем"єра, призначивши першим віце-прем"єром, наприклад, Бориса Колеснікова, а віце-прем"єром Андрія Клюєва.
Далі буде запропоновано референдум щодо нового проекту Конституції, написаного Тимошенко під себе і для себе. Це може бути і всенародне скасування політреформи 2004 року. Результати цього референдуму будуть або підтримані Верховною Радою, або ж парламент буде розпущений. Таким чином вона отримає ВСЮ повноту влади в країні.
І тут ті, кому набрид гармидер, скажуть: ось і добре —буде один керівник, який нарешті наведе лад у країні. Але коли Тимошенко отримає всю повноту влади, виявиться, що державні інституції недієздатні, оскільки вся система влади буде побудована не на державних інтересах, а на інтересах конкретних осіб, конкретних кланів. По суті це буде наполовину феодальний спосіб правління, щось на зразок латиноамериканського режиму компрадорської буржуазії, яка живе не за рахунок розвитку економіки, а за рахунок максимального визискування людей, паразитування на природних ресурсах і бюджетних коштах, отримання "відкатів".
Таку корупційну країну та її керівника на Заході не сприйматимуть. Україна опиниться в ізоляції, поступово розкладаючись і потрапляючи під все більший вплив північно-східного сусіда.
Дехто вважає, що Тимошенко, маючи владу, зможе перетворитися на сильну руку, такого собі українського Лукашенка чи Путіна у спідниці. Але тоді їй доведеться наступити на горло власній пісні —оголосити війну олігархам і кланам, які привели її до влади. Іншими словами —зрізати гілляку, на якій вона сама й сидить. Проте якщо і трапиться такий малоймовірний сценарій, то вона отримає потужну опозицію, яку підтримають олігархи, вливши в неї величезні ресурси. Країна знову погрузне в політичному протистоянні на межі громадянської війни, що становитиме загрозу її існуванню. В такому разі Тимошенко доведеться згортати свободи і встановлювати відверто авторитарний режим. Сама вона не зможе впоратися з великим українським капіталом, бо, як казав класик, Україна —не Росія. Чи не єдиним виходом у справі знищення української олігархії буде звернення по допомогу до російського колеги Володимира Путіна, а той за окрему плату допоможе. Ціна за допомогу, як неважко здогадатися, —незалежність України.
Юлії Тимошенко потрібне президентство, щоб отримати абсолютну владу над країною. А чи потрібен Україні такий президент, який тягне її в прірву.
3 
35413
Коментарі