59-річний Василь Грабов"як відкрив молокоприймальний пункт у селі Обухів Мурованокуриловецького району. Холодильник для зберігання молока на 1,5 тис. л дали у Шаргородському заводі.

— Великих витрат у мене не було, — каже Василь Михайлович. — Будку зі своїх матеріалів зробив. Усе інше робить підприємство. Безплатно віддали холодильник для молока, він тисячі три доларів стоїть. Трьохфазний лічильник за тисячу гривень поставили. Щомісяця за електроенергію платять. Взимку по 60–70 гривень виходить, а літом — по 100–120 на місяць. Каустичну соду, хлорку для миття  й дезінфікації приміщення теж видають.

Василь Михайлович іде до обкладеного шифером будиночка біля воріт.

— Я в них найманим работніком щитаюсь, — відкриває двері. — Заводу вигідно зі збирачами сотруднічати. Поки їм молоко здаю, холодильником безплатно пользуюся, а як другому заводу  віддам, заберуть. Якось односельчанка хотіла конкуренцію скласти. Та ми її обійшли. Люди мені більше довірилися.

Після збору молока Василь Михайлович холодильник одразу відключає. Аби зайву електроенергію не витрачав.

— У перший день 16 літрів здали! — береться за голову чоловік. — Але потім із кожним днем усе більше й більше. Зараз по 1300 літрів збираю щодня. Получаю за це від заводу по 6 копійок за літр. Собі лишаю 3 копійки, а ще 3 віддаю двом збирачам, вони їздять по селу й збирають молоко. У місяць до тисячі гривень набігає.

Шаргородський молокозавод платить по 1,2 грн за літр зібраної рідини з базовою жирністю 3,4%. Якщо вміст жиру більший, ціна за літр зростає для всіх збирачів. Якщо менша — всі отримують відповідну плату.

Як не доплачу копійку, по всьому селу рознесуть

— Я своїм працівникам кілька місяців об"ясняв, щоб не домішували всякої гидоти, не розбавляли водою,— стукає вказівним пальцем об стіл. — Зараз вони такого вже не роблять, бо я періодично комп"ютер на заводі беру й молоко провіряю. Тут і жирність висвічується, і вміст води, і домішки. Одного здавача я з нашого колективу вигнав. Він приносив кисле молоко, а воно ввесь котьол псує? То він на машину тепер носить.

У селі періодично збирають рідину молоковози з Літина, Жмеринки, Могилів-Подільського. Всі пропонують приблизно однакову ціну. Але селяни віддають перевагу приймальному пункту Грабов"яка.

— Бо машина може приїхати, а може, й ні, — розводить руками Василь. — А я тут, між ними живу. Як не доплачу копійку, по всьому селу рознесуть. Тому веду строгу бухгалтерію.

×