50 років тому 31 грудня 1959 року о 23.00 запустили перший генератор Глибочанської гідроелектростанції.
— Усім, хто жив попід берег Бугу, оголосили, що їх обійстя потраплять у зону затоплення. Бо будуватимуть гідроелектростанцію. Під новобудови виділили вуличку, зараз вона називається Степова, — розповідає Тетяна Печериця з села Глибочок Тростянецького району. — Давали також людям землі, де пустували городи. Будувалася ГЕС, будувалися люди.
— Батьківську хату оцінили в 12 тисяч карбованців, дали на будівництво 9 тисяч, також давали будматеріали — дерево, — пригадує Степан Печериця. 1958-го я йшов в армію ще з нашої старої хати, а повернувся вже в нову.
Загалом, із берега Південного Бугу переселили два десятки родин.
— Без світла ми тоді довго сиділи. Десь уже 1962-го нам кинули електролінію, — пригадує 85-річна Марія Гедзюк.
На будівництво Глибочанської ГЕС, яка була оголошена міжколгоспною, з"їжджалися селяни з навколишніх сіл. Щось перевозили возами, щось перетягували руками.
Той запуск був для галочки
— Так було, доки гумористи Штепсель і Тарапунька на весь Союз не зіронізували з приводу будівництва. Мовляв, у Глибочанську гідроелектростанцію вже вкинули 50 мільйонів, а її ще й з-під води не видно, — розповідає Іван Сухина, начальник дільниці, куди входять гідроелектростанції в Глибочку, Брацлаві, Дмитренках Гайсинського району і Чернятці Бершадського району. — Тоді станція стала державною і будівництво пожвавішало.
31 грудня 1959 року о 23. 00 запустили перший генератор. Із цього приводу в Глибочок приїхало обласне керівництво, але особливих святкувань не було.
— Той запуск був для галочки, — усміхається Іван Сухина. — Генератор пропрацював 10 хвилин, загорілася на щитовій червона лампочка, і все відключили. Тільки через два-три місяці налагоджувальних робіт відбувся реальний запуск. Ну, і ще два роки станцію добудовували.
Раніше на Глибочанській ГЕС працювали понад 20 працівників, тепер із начальником — 10 осіб. П"ятеро електромонтерів головного щита управління, три слюсарі, прибиральниця.
— Маємо три генератори, потужністю 2,5 мегават, — проводить чистими приміщеннями станції черговий Олександр Делюкін. — Тут у залі лише їх верхівки, а нижче — ще два поверхи. Загальна висота генератора приблизно 10 метрів, діаметр турбіни — 2,1 метра.
Глибочанська ГЕС — в оренді товариства "Енергоінвест". Ця фірма має 12 гідроелектростанцій по всій Україні. Питома вага Глибочанської серед них — 49%.
— Два місяці, як електроенергію в нас купують за "зеленим тарифом", який держава встановила для об"єктів електроенергетики, котрі використовують альтернативні джерела енергії, — говорить Сухина. — Ми — екологічно чисте виробництво, тому наша електроенергія трохи дорожча іншої. Також "зелений тариф" дає нам право працювати цілодобово, а не лише, як раніше, у години пік.
У Вінницькій області працюють сім гідроелектростанцій — Сутиська, Сабарівська, Брацлавська, Дмитренківська, Ладижинська, Глибочанська і Чернятська. Найпотужніші з них — Ладижинська і Глибочанська.
2 
1
Коментарі
2