Кілька днів у травні інформація з Рівненської області нагадувала зведення бойових дій. ЗМІ повідомляли про зіткнення місцевих видобувачів бурштину з групою "невідомих" людей. Хтось прибріхував, хтось перекручував факти, хтось поспішав давати оцінки, хтось викладав об'єктивну хроніку. Очевидно одне: масова бійка була, стрілянина була, постраждалі — в лікарні. Жертв немає. Триває слідство.
Пропонуємо читачам журналістське розслідування і коментарі народного депутата Володимира Продивуса, який опинився в центрі подій.
Бурштин часто називають "морською сльозою". Але звідки він у сухопутній Рівненщині? Адже цей камінь — продукт смоли рідкісного виду сосни, що потрапив у морську воду — трапляється сьогодні лише на півдні Австралії. Виявляється, 40 млн років тому північна Україна була островом, а Білорусь і велика частина Польщі — морем. На узбережжі росли ці найрідкісніші сосни, стверджують учені. Тепер там знаходять бурштин.
Доки Україна була в складі Радянського Союзу, бурштину в нас не добували. СРСР міг дозволити таку розкіш, тому що камінь отримували з родовищ Калінінградської області, де зосереджено близько 90% його світових запасів. Проте вітчизняне родовище — найбільше в Європі. Ювеліри стверджують, хоч за структурою і складом український бурштин схожий на прибалтійський, він багатший на кольори та відтінки. А тому цінніший.
Старожили згадують, років 30 тому в поліських селах бурштином розтоплювали печі, називаючи його рудим вугіллям. 1991 року в Україні нарешті придивилися до сонячного каменю. А з 1993-го на Рівненщині бурштин добуває компанія, що сьогодні називається державним підприємством "Бурштин України".
На українському Поліссі бурштиноносні пласти залягають на глибині від 2 до 10 м, тож вони досить доступні для розробки. Про співвідношення легального і незаконно добутого бурштину можна судити за такими цифрами: у середньому за місяць державне підприємство "Бурштин України" видобуває до 3 т сировини, а з Рівненської області, за різними підрахунками, — вп'ятеро-десятеро більше. Переважно, це контрабанда до сусідньої Польщі. Сьогодні незаконний видобуток, перепродаж і контрабанду вітчизняного цінного каменю на півночі Рівненщини жорстко контролюють організовані злочинні угруповання.
Скупчення бандитів навколо бурштинового бізнесу — не український винахід. Так у всьому світі, де старатель не може законно видобувати цінних каменів, де немає масового легального покупця — оброблювача і виробника ювелірних прикрас. Нинішні стосунки старателів-індивідуалів зі смотрящими від кримінальних "криш" нагадують рабовласництво. Підприємці важко добувають сировину, що за безцінь скуповують перекупники. Необроблений камінь контрабандою переправляють за кордон, де він коштує у десятки, а то й сотні разів дорожче. На Рівненщині про це не знає хіба сліпоглухонімий. Знають про це і в Києві. Зображають ентузіазм у боротьбі з незаконним бізнесом, і нишком потурають. Тому що реальні господарі "криші" сидять дуже високо. А щоб заохотити "короткозорість" місцевої влади, їх теж підсаджують на відкати. Керівники районів не приховують: у деяких селах мало не з підліткового віку кожен другий-третій незаконно добуває бурштин. Адже іншого заробітку немає.
Самодіяльних старателів умовно поділяють на дві групи — копачі та мийники. Перші з лопатою шукають у землі крупинки бурштину. За тиждень такі від сили назбирають до 50 г цінної сировини. І хоча таку кількість можна продати за $400, ділки серйозно не сприймають копачів. Дрібно.
Інша річ — мийники. Із сучасними водяними помпами, потужним струменем вимивають із землі потоки цінного каменю. Їхній тижневий бурштиновий видобуток — кілограм і більше. За день роботи однієї мотопомпи збирачі відкатів знімають по $1000. Деякі старателі пошепки розповідають: сьогодні сума податків зросла вдвічі. За скромними підрахунками, щодня в області працюють кілька сотень помп. Порахуймо на калькуляторі за день, за місяць, за рік.
Тепер не дивно те, про що в регіоні знає кожен: незаконний видобуток бурштину в області "кришував" Олександр Янукович — старший син колишнього президента. Прибутковість бізнесу суттєва. Місцеві розповідають, цей бізнес передають — або забирають? за посадовим спадком — разом із президентським штандартом. І стає зрозуміліше, чому 2010 року заветували ухвалений парламентом закон, який мав легалізувати незаконний видобуток бурштину. А за рік подібний законопроект навіть не дійшов до сесійної зали. З легального бізнесу що взяти? Податки у скарбницю?
Хоча Віктор Янукович не був піонером у боротьбі з видобутку бурштину. 2008 року його попередник Віктор Ющенко видав указ "Про заходи з упорядкування видобутку бурштину в Україні". Тоді глава держави зажадав від Кабміну протягом трьох місяців внести до парламенту законопроект про вдосконалення порядку отримання дозвільних документів на видобуток бурштину — "зокрема, спрощення цього порядку для розробки родовищ, які не мають промислового значення".
Відповідно до указу силовики і Генпрокуратура мали "підвищити відповідальність за незаконний видобуток бурштину", "вжити негайних заходів з метою припинення незаконного вивезення бурштину з України", "вжити додаткових заходів щодо забезпечення вимог закону під час видобутку бурштину та операцій з ним".
Силовики взяли під козирок — відповідальність підвищили, загородження на кордонах виставили. А в Кабміні ні за три місяці, ні за три роки, ні за президента Ющенка, ні за Януковича законопроект у Верховній Раді не з'явився. І тут, розкидаючи золоті батони, Янукович утік до Росії, рівненському бурштину терміново знадобився новий "пахан". "Криша" хоч і з'їхала, але любителі підгодуватися залишилися.
У квітні ЗМІ публікували журналістські розслідування про загибель Сашка Білого: "Копачі бурштину (у Рівному) впевнені: Музичко підписав собі смертний вирок тим, що збирався забрати бурштиновий бізнес в області". Люди Сашка Білого давно накинули оком на бурштин, — розповідає колишній працівник Володимирецької райдержадміністрації, а нині господар чотирьох помп Сергій. — Але всі його (Сашка) спроби брати данину з мийників закінчувалися або бійками з міліціонерами, або навіть перестрілками. Місяця півтора тому одному з бурштинників у полі прострелили ногу".
А в приміському поїзді Антонівка — Заріччя — районі, де кожен третій пасажир підпільно видобуває бурштин, автор розговорився з начальником залізничної станції, який розповів: після розгону Майдану і втечі Януковича "авторитет міліції був підірваний, і бурштинники не хотіли платити "Беркуту", адже той більше не гарантував їм спокійної роботи в полі. Всі копачі зрозуміли, платити тепер доведеться Сашку Білому. Чи могло міліцейське керівництво, яке щомісячно має дохід з копачів, віддати такий бізнес? Копачі впевнені, скоро почнеться робота. Лише переживають, що розмір хабара збільшиться".
Публікація побачила світ 4 квітня, а наступного дня до приймальні народного депутата Володимира Продивуса надійшли звернення жителів Рівненської області. Ті просили вирішити питання з видобутком бурштину. І врешті-решт, легалізувати працю старателів, адже цим заробляють на життя кілька десятиліть. Конфіденційно автори листів пояснили, мовляв, не захотіли звертатися до рівненських депутатів, оскільки не довіряють місцевій владі. "Всі на відкатах сидять", — уточнюють вони.
Депутат терміново створив робочу групу фахівців, які проаналізували ситуацію і сформулювали пропозиції. З рабовласництвом обласного рівня треба було покінчити. Висновки та рекомендації робочої групи вирішили звірити на місці. Група народного депутата з охороною виїхала на Рівненщину. Часу і місця роботи не розголошували. Було зрозуміло: поїздка буде небезпечна.
Про те, що трапилося далі, тиждень писала преса. ЗМІ повідомляли про зіткнення місцевих видобувачів бурштину з групою "невідомих". Хтось прибріхував, хтось перекручував факти, хтось поспішав давати оцінки, хтось викладав об'єктивну хроніку. Очевидно одне: масова бійка була, стрілянина була, постраждалі — в лікарні. Жертв немає. Триває слідство.
Відчувши, що втрачає нелегальний бізнес, мафія організувала опір роботі групи депутата. За узгодженою піар-атакою з нардепа наполегливо ліпили образ гангстера, а з гангстерів — "кришувателів" навпаки — дбайливих служителів народу. Це не випадковість — був замовний піар. Тим паче, наїзди, бійки і навіть стрілянина на копальнях Рівненщини не рідкість. Але про це ЗМІ розповідають як про героїчну боротьбу силовиків з недобросовісними копачами. "Криші" для преси ніби не існує. Про зникнення людей, про вбивства, як правило, або зовсім не повідомляють, або інформують трохи. А тут — перші шпальти, інтернет та ефіри в прайм-таймі. У вихідний день.
Провокації були від початку. Про те, що нардепу поскаржилися жителі Рівненщини і той виїхав в область, нібито ніхто не знав. Рано-вранці у вихідний день гості рухалися лісовою стежкою до одного з місць незаконного видобутку бурштину. І раптом селяни миттєво дізнаються про появу незнайомців за декілька кілометрів, хапаються за кілки й організовано, ніби за командою, зриваються в ліс, щоб захистити від "нової криші" свої копанки. Провчити "загарбників" примчали 2 тис. чоловіків, та не з одного, а відразу з чотирьох сіл. Одночасно. Напередодні "не зрозуміло звідки" по селах пліткували: їдуть "відбирати" бізнес. Перед старателями постало питання: або втратити засоби до існування, або відстояти свій бурштин. У будь-який спосіб. А "стінка на стінку" в тутешніх місцях не новина.
Була така інформаційна хвиля, що у вихідні на рівненський конфлікт одразу публічно відреагувала Генпрокуратура.
На її сайті з'явилося повідомлення про те, що зіткнення є "наслідком бездіяльності місцевих контролюючих та правоохоронних органів, які не виявляють організаторів і покупців незаконно добутого коштовного каміння, а в окремих випадках навіть сприяють цим злочинам". Тож, у Генпрокуратурі знають, що ініціатори зіткнення — не старателі, не приїжджі гості, а бурштинові "кришувателі". Це неозброєним оком видно навіть із Києва. Лише рівненська влада не помічає. Чи, може, бояться у дзеркало подивитися?
За п'ять днів після конфлікту в Рівному відбулася позачергова сесія облради. Депутати обговорювали ситуацію в області у зв'язку з незаконним видобутком бурштину. Називали "кришу", вимагали припинити експлуатувати земляків. Якщо підсумувати, пропозиції депутатів зводилися до такого:
– залишити все, як є, і продовжувати незаконно видобувати бурштин;
– залишити все, як є, і покарати "кришувателів";
– посилити кримінальну відповідальність старателів;
– залишати в області доходи від отриманого бурштину;
– ухвалити закон, що легалізує підприємницьку діяльність з видобутку бурштину на непромислових ділянках, а також зберігання і продаж видобутого каменю переробникам.
Як бачимо, проблема є, і треба вирішувати її.
Але власне, для розв'язання цієї проблеми в область і прибув нардеп Продивус. Та його не почули. Старателі були зазомбовані проти будь-якого представника центральної влади — чого б той не сказав, не запропонував, не зробив. Замість діалогу, в лісі під Рівним чули лайку і постріли. Плюс провокаційна роль піарників у цьому конфлікті. Свідомо чи несвідомо вони стали ініціаторами конфліктів — на користь бурштинових "криш" і проти старателів. Наприклад, чи випадково наступного після конфлікту дня місцевий сайт опублікував матеріал з тривожним заголовком: "Бойовики нардепа знову спробують захопити видобуток бурштину на Рівненщині". Нижче — врізка: "ЗАВТРА (тут і далі виділено автором) бойовики під керівництвом нардепа Володимира Продивуса почнуть черговий етап бурштинової війни. Бандити призначили серйозну"стрілку"з приводу перестрілки 9 травня. Тоді МАЙЖЕ СОТНЯ бойовиків намагалася взяти під контроль видобуток бурштину на Рівненщині та поранили 10 місцевих".
Що має думати читач, коли майже через рядок тексту, виявляється, бойовиків було "близько 50", а не "майже 100", як у врізі? І постраждалих у сутичці троє, причому вогнестріл — в одного, струс мозку й удари грудної клітки — у двох. У всіх трьох "стан здоров'я задовільний, загрози життю немає". Але найголовніше — попереджають населення: ЗАВТРА бойовики приїдуть і почнеться "черговий етап бурштинової війни". А це вже провокація! Тому що "ЗАВТРА, — повідомляє радіо"Свобода", — жителі чотирьох районів Рівненщини, що межують з бурштиноносною жилою, піднялися захищати свій промисел. Закликали людей самоорганізовуватися, оточувати територію і охороняти села, ліси від заїжджих бандитів".
Місцеве населення залякали навмисно. Страшно подумати, що могло б трапитися, якби провокація спрацювала, як це було в недавній бійці копачів із заїжджими гостями. Провокація в тому, що селян обдурили. Адже піар- парламентарії від "кришувателів" розповідали про бандитів.
Швидше за все, інформацію писали двоє журналістів. Перший спирався на реальні факти. А другий — той, хто "доклеїв" вріз — робив піар. Через якийсь особистий інтерес він обдурив людей і трохи не довів ситуацію до трагічної. Ця провокація знову змусила замислитися, чи випадкова чергова "помилка" журналістів?
Майже за пару днів після того, як провалилася колишня провокація, зустрічаю в парламенті народного депутата Продивуса. Він відкриває в інтернеті один рівненський сайт, другий. Всюди в мережі: "За кілька годин на Сарненщині знову почнеться "війна за бурштин". Селяни повідомляють, цього разу буде значно більше бойовиків. Селяни дуже налякані, кажуть, що готові взятися за зброю. Дехто готує мисливські рушниці. Очікують ще кривавішого бою. Продивус у ступорі: ніхто не збирається їхати на Рівненщину. А в цей час у поліських селах чистять рушниці. Про те, в що вилилася чергова провокація, там же, в будівлі парламенту хвилин за 30–40 знову читаємо на рівненських сайтах: "Близько двох тисяч жителів Сарненського району зібралися біля дороги Київ — Ковель на перехресті сіл Федорівка — Клесів. Місцеві жителі планують зводити блокпости". Обман спрацював. "Гарячу"інформацію, підхопили інші ЗМІ. І пішла гуляти брехня по селу. Так створюють громадську думку.
Чи не того домагається мафія, жируючи на бурштинових відкатах? Тепер радіють, напевно, — мовляв: як ми лохів розвели. Це — про земляків-старателів. І радіють, що надовго відбили охоту легалізувати бурштиновий промисел.
2 
1
Коментарі