— Якщо зараз загальна кількість втрат серед українських вояків 5–6 тисяч загиблих, то в росіян у 2,5 раза більше. Ми своїх воїнів ховаємо з почестями, а вони своїх заривають, як собак, — каже 71-річний Мустафа Джемілєв, нардеп від фракції "Блок Петра Порошенка" 24 червня.
Того дня він зустрівся з активістами української громади в Римі.
У березні президент Петро Порошенко, 49 років, повідомляв про втричі меншу кількість — 1549 загиблих військовослужбовців від початку АТО. 1232 з них — військовослужбовці Збройних сил України, 132 — Національної гвардії, 99 — працівники МВС, 63 — Державної прикордонної служби, 7 — Служби безпеки України та 16 — Державної служби з надзвичайних ситуацій.
— Є офіційна статистика нашого президента, є думка шанованих, але сторонніх осіб, як-от Джемілєв, — каже радник президента Василь Будик, 42 роки. — Складно сказати, звідки беруться такі цифри. Я сумніваюся, що у Джемілєва є доступ до військової статистики. Є проблема обліку добровольців — на перших етапах АТО їх ніхто не рахував.
— Говорити про якусь фіксовану цифру неможливо, бо в нас є достатня кількість людей у полоні та безвісти зниклих, — вважає 42-річний Андрій Тетерук, командир добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Миротворець" і народний депутат від "Народного фронту". — Під час бойових дій жодна країна світу не може назвати точну кількість загиблих. Вона може різнитися в рази. Я не знаю, які цифри використовував Мустафа Джемілєв. Може, він мав на увазі разом із цивільним населенням. У моєму батальйоні немає проблем з обліком. У мене всі люди оформлені, і тут нема чого ховати. 10 загинули під час виходу з оточення в Іловайську, і ця цифра не змінилася. В інших батальйонах, які мають людей неоформлених, наприклад у "Донбасі", важко вести статистику втрат.
— До слів Мустафи Джемілєва у мене більше довіри, ніж до цифри президента, — каже командир батальйону ОУН Микола Коханівський, 44 роки. — Хоча неприємно знати про такі великі втрати. За законами війни, свої втрати традиційно применшують.
— Ні президент, ні Джемілєв не наводять справжньої статистики втрат, — вважає військовий експерт Ігор Козій, 49 років. — Причина банальна — влада досі не спромоглася зробити жетони, що дозволили б розпізнати тіла загиблих воїнів. В офіцерів Збройних сил вони є, а в солдатів, особливо мобілізованих, — немає. Під час Другої світової війни все це було. Можливо, це робиться навмисне, щоб приховати втрати. Ми знову створюємо могилу Невідомому солдату. І чому він у нас є — треба питати з президента.
Коментарі