— Є три сценарії розвитку подій на Донбасі, — каже директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця, 61 рік.
Перший — закріплення нинішнього стану. Перетворення Донбасу на другу Абхазію чи Південну Осетію, розміщення там російських військ.
Другий сценарій — Україна програє війну. Росіяни захоплюють Схід і Південь. У руках Путіна опиняються великі промислові міста, повністю відрізають Україні вихід до моря. Однак досягнути своєї кінцевої мети — штурмувати Київ — Кремль уже не здатен.
Третій варіант — програш Росії. Вона розпадається, у Європі будують нову систему безпеки. Прискорити такі події може наступ української армії на Донеччині й Луганщині.
Захоплення Донбасу — це другий етап гібридної війни, що торік розпочала Росія проти України. Перший етап — окупація Криму, був успішним для росіян. Другий — завоювання території Східної України. Кремль розраховував окупувати її сумішшю російського спецназу, регулярних військ, переважно аеромобільних. А також завдяки російським найманцям, чеченцям, козакам, посібникам серед місцевого населення.
Наступ розгорнули наприкінці серпня 2014 року в трьох напрямках. Перший — на захоплення Луганської області, другий — Донецької, третій — на завоювання великої території Запоріжжя та Херсонщини як плацдарму для подальшого наступу в глиб України. Штаб АТО діяв бездарно, однак нашим вдалося зупинити ударні сили російських військ. Зв'язати їх оборонними боями. Генштаб Російської Федерації не врахував, що українські аеромобільні бригади та добровольчі батальйони чинитимуть такий спротив. Наступ утратив темп. Настала зима.
Із грудня триває позиційна війна: діють розвідувально-диверсійні групи, обстрілюють з артилерії українських бійців, які тримають оборону на блокпостах. Ця тактика Росії є досить успішною. За час так званого перемир'я Україна втратила близько 500 бійців. Такими темпами до березня загинуть близько двох тисяч військових. Широкомасштабні воєнні дії Москва відкладає на весну.
Керівництво України досі боїться визнати Росію стороною, що воює. Не визнає, що в нас — війна. Стояння під обстрілами із забороною стріляти у відповідь, відсутність бойових завдань погіршують мотивацію українських бійців. Водночас зростає перевага в озброєнні росіян.
Україна веде незрозумілу політику на Донбасі — ні війни, ні миру. Це програшна тактика. За провал військової операції під Іловайськом не посадили жодного генерала. Юридичне підґрунтя такої безвідповідальності — у нас антитерористична операція, а не війна. Водночас вимагають надзвичайних повноважень для Ради нацбезпеки і оборони та призначають воєнних комендантів на Донбасі. Оголошують про мобілізацію 50 тисяч осіб. Для яких завдань — незрозуміло.
Президент, урешті-решт, має чітко сказати народу, що він хоче робити з Донбасом, з війною.
3 
1
Коментарі