— Все уже надоело: и палатки, и правительство, и президент с его секретариатом! Они уже так нас, пенсионеров, достали! Если бы они только выехали, мы бы всю свою пенсию им отдали. Вы меня понимаете? И левые, и правые, всякие. Никому уже не верю, — каже столична пенсіонерка Віра Петрівна, 69 років.
У понеділок об 11.00 вона спостерігає за активістами громадської організації "Геть усіх". Ті встановлюють новий намет на майдані Незалежності у центрі Києва. У п"ятницю о 5.00 їхній табір із п"яти наметів розгромили приблизно сотня чоловіків у чорних камуфляжах. Активісти вимагають звільнити з посад усіх чиновників і впровадити закон про люстрацію — заборону займати високі посади людям, які вже були при владі.
— У нашу палатку увірвалося близько семи чоловік, — каже активіст "Геть усіх" Олексій Матлак, 21 рік. — Я лежав у наметі на топчані. Устиг зістрибнути на ноги. Ударив у щелепу нападника, який біг на мене. Він упав, покотився по долівці. Я вискочив на вулицю. Там була масова бійка — чоловік 30. На мене напали шестеро, заламали руки, забрали мобільний "Нокіа 75". У декого відбирали паспорти. Мене били ногами по голові, у груди. Тепер маю струс мозку, закриту черепно-мозкову травму й надірване вухо. Хтось щедро кулаком поцілив, — Олексій потирає ліве вухо.
Воно синє, по краях запеклася кров. Чоловік приїхав із Дніпропетровщини. Заочно навчається на політолога в столичному університеті ім. Шевченка. Працював у книгарні консультантом. Восени його звільнили, тому приєднався до акції. Олексій переконаний, що нападали працівники міліції:
— Організовані, діяли конкретно по групах. Одна — оточувала намет, інша, штурмова, заходила всередину. Усіх били, руки й ноги зв"язували пластиковими зав"язками. Потім одні контролювали зв"язаних, а інші спилювали намети автономними болгарками. Поруч стояв наряд міліції, який охороняє Майдан. Нічого не робили.
Його колега Андрій Ватолкін, 28 років, проводить кореспондента "ГПУ" у новий намет на 40 осіб. Перед входом рядком стоять із десяток "їжаків" — зв"язаних докупи металевих рейок. В одній кімнаті чотири ослони. На стіні великий аркуш паперу із розп"яттям. Кажуть, повісили, аби "охороняв від усякої напасті". У другій, більшій кімнаті, на долівці 20 матраців, двоярусне залізне ліжко. Там близько 15 людей. Невисокий чорнявий хлопець колотить у пластикових стаканах чай "Ліптон". Четверо дівчат курять на матрацах.
Біля намету із совком ходить працівниця Шевченківського шляхового експлуатаційного управління, прибирає Майдан. Представляється Олександрою Петрівною, 53 роки. Прізвища не каже, боїться, що звільнять із роботи. Заступила на зміну в день погрому о 8.00.
— Мусора було повно — уся площа. Одежа їхня валялася, чашки, ложки, фуражки. Мобілку одну хтось знайшов серед мотлоху. Нам не дозволяли прибирати, бо це ж доказатєльства. Вони хлопці хароші, після себе повбірали. Ми лише після них замели. Серед них уночі була жіночка, їй на вигляд під 50 років. Розказувала, що її били, груди й руки — сині, — розповідає прибиральниця. — Як це можна за 15–20 хвилин таке зробить. Хлопців били, а охоронці стояли мовчки. Вони должні дивиться за порядком. А хлопців я одобряю. Бачте, яка жизнь настала. Люди в усьому розчаровані. Раніше ходили по Майдану, тільки й чути "Юлька, Юлька". А зараз таке кажуть про неї, що аж соромно, — додає, що працівникам їхнього управління вдвічі скоротили зарплатню: за січень заплатили 600 грн, за лютий — 480. Погрожують звільненнями.
— Дії співробітників патрульної служби (які не втрутилися в бійку. — "ГПУ") були професійні. Затримувати втрьох 60 чоловік було недоцільно. Їм або довелося б застосовувати табельну зброю, або можна було її втратити, — повідомив у суботу начальник Головного управління МВС у столиці Віталій Ярема. Він сказав, що погром організував учасник громадської організації "Щит" Олександр Ємчук. 18 березня той заявляв, що її створили ветерани спецпідрозділів силових структур, щоб протидіяти анархії, корупції та замовним політичним акціям.
1 
1
Коментарі