— Молодьож із дистанції сходить, бо упорства нема. А я упорний. Всю дорогу в позичених у брата кросовках ішов, бо мої розклеїлися. Ноги натер до кісток, навіть страшно дивитися. Але купив собі цукерок і їв — про ноги старався не думати, — розповідає 65-річний Володимир Перепелиця з Івано-Франківська.
У неділю 26 травня він фінішував дев'ятим у 100-кілометровому забігу на Тернопільщині (його започаткували 1967 року. 1991-го — призупинили, а за сім років — відновили. — "ГПУ"). Став найстаршим учасником в історії змагань, що добрався до фінішу. Так само став першим, хто пройшов 100 км із пакетом у руках. Окрім того, ніс також наплічник.
— Той пакет мені не дуже мішав, але з того, що ніс, нічого не знадобилося, — розповідає Володимир Степанович. Мав там светр, на випадок холоду. Але навіть як дощ був — холоду не чув. У рюкзаку мав ще курочку на дорогу. Пару кусочків з'їв — не пішла. Тільки цукерки і хліб жував. Уже перед фінішем купив пляшку "Живчика".
Володимир Перепелиця біг 100 км учетверте. Востаннє — 1986 року, до того — 1967-го та 1981-го. Цьогоріч витратив на дистанцію понад 19 год. Планував упоратися скоріше.
— Ще з міста не вибіг — зустрів старого знайомого. Заговорився з ним, дивлюся — вже не туда пішов. Ну, думаю, — вертатися не буду, подався вкругову — кілометрів зо 6 лишніх намотав.
У Тернопільському супермарафоні переможцями вважають тих, хто добіг до фінішу за 24 години. Цього року на старт вийшов 21 учасник. Дев'ятеро зійшли з дистанції.
— Натер ноги в замалих кросовках і ще й з'їв щось не те — в животі крутило. На 75-му кілометрі йшов-йшов і впав — виключився. Передзвонив хлопцям, щоб до контрольного пункту помогли дойти. Буду готуватися наступного року, — розповідає 21-річний Василь Мудло.
Найшвидше подолав дистанцію 25-річний Микола Перехожук зі Львова. До фінішу у встановлений час дійшли троє дівчат. Усіх переможців нагородять грамотами. Цінних призів не передбачено.
7 
1
Коментарі
1