У вівторок сержант ізраїльської армії 25-річний Гілад Шаліт ступив із гелікоптера на рідну землю. Він пробув у полоні бойовиків палестинського ісламістського руху ХАМАС п'ять років, три місяці й чотири дні. В обмін на нього ізраїльська влада випустить із в'язниць 1027 палестинців.
У той же день вийшли на свободу 477 засуджених за підготовку й участь у терактах проти ізраїльтян. Серед них українка 34-річна Ірина Сарахне. Вона відсиділа майже вісім років за співучасть в організації теракту. Решту випустять з-за ґрат протягом двох місяців.
Із першої партії звільнених 279 мали відбути щонайменше одне довічне покарання. 20-м присудили по 10 і більше довічних ув'язнень. Це організатори, технічні виконавці самовбивчих терактів-бомбувань із сотнями жертв.
Посередником у обміні ув'язнених став Єгипет. Бойовики ХАМАСу передали Шаліта єгипетським військовим. У цій країні його оглянули медики. Кажуть, неушкоджений, але сильно схуд.
— Сподіваюся, що ця угода допоможе примирити палестинців та ізраїльтян, — каже Гілад Шаліт у першому інтерв'ю.
69% ізраїльтян підтримують обмін Шаліта, хай навіть на тисячу палестинців, за опитуванням інституту "Дахаф". 22% вважають, що його треба було звільняти не на умовах ХАМАСУ, бо тепер кожен ізраїльтянин може стати заручником.
Звільнена українка Ірина Сарахне повернеться на батьківщину чоловіка — у Палестину. Її мати 56-річна Ніна Миколаївна з 12-річною онукою Ясмін Бакутою понад вісім років живуть у Вінниці. Вони, за чутками, поїхали в Єгипет, щоб побачитися з Іриною.
Квартира на третьому поверсі 9-поверхівки у пров. Ватутіна. Біля дверей складені використані будматеріали та залишки зірваної підлоги.
— Ніна Миколаївна десь два тижні тому затіяла капітальний ремонт у своїй двокімнатній квартирі, — розповідає сусід Артем. Він живе поверхом нижче.
Чути, що за дверима гуде перфоратор. Будівельники дверей не відчиняють.
— Вони поїхали. Дома, крім ремонтників, нікого нема, — каже сусідка Ніна Івченко. — Ніна добре внучку доглядає. Через стінку чути, як уроки вчать. — Ніна часто плаче. Про дочку свою не розповідала ніколи і нікому із сусідів.
Після опівдня зі школи повертається 12-річний Сергій Данилюк. Він вчиться з Ясмін, старшою дочкою Ірини Сарахне, у паралельному класі.
— Раніше я до неї часто ходив робити уроки. А зараз обстоятєльства такі: їжджу до брата, часу немає. Ясміна красива дівчина. До неї старші хлопці заграють. А її маму — тьотю Іру — я ніколи не бачив.
У сусідньому з будинком магазині продавці знають родину.
— Спочатку думала, що Ясмін — це дочка Ніни Миколаївни. Бо мала на неї "мама" каже. Потім пояснили, що це бабушка. Мамаша з пєльонок дитину на бабу кинула й повіялася, — каже одна з продавщиць, не називається. — Я поряд із ними живу. Бабуся постійно додому мішками сахар носить. Вона в підвалі крупами торгує.
У школі №27 про Ясмін розповідати відмовляються. Бояться, що надмірний інтерес може бути стресом для дитини. Неофіційно кажуть: її мати позбавлена батьківських прав, опікуном є бабуся. Батько помер.
З 2000 року Ірина нелегально жила в палестинському місті Віфлієм. Переїхала туди за чоловіком Ібрагімом. Прийняла іслам, народила другу дитину — дочку Газалех. Подружжя затримали після теракту 2002-го. Слідство з'ясувало, що вони своїм авто підвозили терориста-смертника. Від вибуху тоді загинули двоє людей та 40 дістали поранення. Ірина визнала провину. Отримала 20 років ув'язнення. Ібрагім Сарахне — проведе за ґратами усе життя. Йому присудили шість пожиттєвих строків і ще 45 років. Їхня дочка Газалех жила з палестинським дідом Ахмедом.
Прем'єр пообіцяв батькам урятувати сина
На світанку 25 червня 2006 року група палестинських бойовиків проникла на територію Ізраїлю з Сектора Газа підземним тунелем. Обстріляли ізраїльський танковий блокпост. Убили всіх вояків. З собою забрали Гілада Шаліта. Він мав зламану ліву руку й поранене плече.
Викрадачі пообіцяли сказати, де Шаліт, якщо Ізраїль відпустить усіх ув'язнених жінок та неповнолітніх. Але у відповідь ізраїльська армія почала операцію "Літні дощі". Спецназівці увійшли до Сектора Газа й почали відловлювати членів ХАМАС. Гілада не знайшли.
З 2006-го бойовики постійно давали зрозуміти, що він живий. Тривали переговори. 11 жовтня цього року представники Ізраїлю та ХАМАСу, за посередництва Єгипту, домовилися про умови звільнення. Того ж дня ізраїльський прем'єр-міністр 61-річний Беньямін Нетаніягу виніс питання на голосування уряду. Переконував міністрів, що солдата треба звільнити, бо так обіцяли його батькам. Уряд 26 голосами проти трьох ухвалив обмін.
Коментарі
8