Кременчужанка Катерина Гривнак, 66 років, записалася на історико-краєзнавчий факультет університету для пенсіонерів. Його урочисто відкрили 3 березня в Кременчуці Полтавської області. Називають його Університет третього віку.
— У молодості не змогла отримати вищу освіту, маю середню спеціальну, — каже. — Але завжди мріяла про вуз. А тепер на пенсії, маю вільний час. Одразу після школи вийшла заміж за військового. Виїхали в Росію, майже все життя там прожили. Були в Німеччині. У Кременчук приїхали 1996 року. Працювала бухгалтером-ревізором в ощадкасі. За весь цей час я випустила з виду Україну, її історію, історію Кременчука, Полтавської області. А мені все це цікаво. Навіть книгу купила — "Знамениті міста України", зараз штудірую її. Сподіваюся дізнатися багато цікавого з історії. Але головне — спілкування з позитивними людьми, гарні емоції. Коли сидиш один вдома, позитивних емоцій мало.
62-річна Зінаїда Влах, колишня працівниця Кременчуцького автоскладального заводу, записалася на факультет охорони здоров"я:
— Усе життя цікавила медицина, але вступити в медичний не могла, бо крові боялася. А зараз на старість уже нічого не боюся.
103 пенсіонери Автозаводського району Кременчука будуть навчатися на 3-х факультетах — охорони здоров"я і фізичної реабілітації, історико-краєзнавчому та культурно-просвітницькому. Відбирали жінок, старших 55 років, і чоловіків із віком не менше 60 років.
Навчання проходитимуть по 1,5–2 год. щовівторка до грудня 2009-го.
Усіх пенсіонерів-студентів збирають у вівторок біля райвиконкому. Шикують у колону, ведуть у будівлю Кременчуцької філії Дніпропетровського університету економіки й права. У ньому будуть навчатися.
Біля входу їх зустрічає духовий оркестр. Пенсіонерів збирають у залі на урочистості. На стіні висить плакат "Вчитися ніколи не пізно". Усі розсідаються, усміхаються, перемовляються.
Голова Автозаводського райвиконкому Володимир Коваленко просить усіх підвестися. Вносять спеціально створений для Університету третього віку прапор у той час, як звучить гімн вузу. Присутні посадовці вітають студентів.
— Вас очікують виїзди на природу, спортивні змагання в міру фізичних сил. Зможете оволодіти комп"ютерними навичками, і вам не буде так соромно перед онуками. Ви люди солідні, з життєвим досвідом. Але щось нове все одно дізнаєтеся. Бо як у народі кажуть: вік живи, вік учись і невідомо ким помреш, — каже ректор Університету третього віку Михайло П"ятенко.
Старостам факультетів вручають студентські квитки, аби вони їх роздали всім студентам. Потім пенсіонери розходяться по аудиторіях. Староста факультету охорони здоров"я Світлана Натарова, 63 роки, роздає студентські. Пенсіонерки розглядають на них свої фото.
— Ой, а я тут хорошенька! — радісно вигукує одна студентка.
Сусідки просять показати. Обмінюються квитками, розглядають.
Заходить головний лікар міського центру здоров"я Неліна Ощепкова, щоб познайомитися зі слухачами.
— Дєвочкі, тіхо, — шикають бабусі одна на одну. — Не мішайте людині говорити.
Навчання в Університеті третього віку безкоштовне, оцінок пенсіонерам не ставитимуть. Викладачі відмічатимуть, чи був присутній пенсіонер на лекції, визначатимуть його активність на лекціях і практичних заняттях. Активність впливатиме на видачу диплома. Якщо пенсіонер отримає диплом, то зможе продовжити навчання на інших факультетах цього ж університету.
2 
1
Коментарі