У п'ятницю до магазину у центрі села Гільча Друга Здолбунівського району Рівненщини стоїть невелика черга за насінням та добривами. Селяни купують нітроамофоску та амічну селітру у мішках по 50 кг по 245 та 180 грн. У місті ціни вищі на 5–10 грн.
— Може, у райцентрі і вибір більший. Але я удовиця, і мені така поїздка недешева. Це треба сусіду двадцятку дати за бензин. А в маршрутку з добривами не пустять, — 61-річна Світлана Семенюк бере мішок торфу на розсаду.
— Привезіть плодові саджанці, але хороші, — просить 45-річний Володимир продавщицю Інну. — Я торік купив у Рівному пару сортових яблунь, а потім виявилося, що то дичка.
У Гільчі скуповуються жителі кількох сіл — Миротин, Загребля, Урвенна. Агромагазин поряд із перукарнею запрацював на початку березня.
За останні три тижні по селах області з'явилася понад сотня таких точок. Найбільше їх у Здолбунівському, Гощанському, Рівненському та Дубенському районах.
До кінця місяця мають відкрити ще кількадесят. Це ідея обласної ради. За планом, торгувати насінням мають у кожній із 338 сільрад Рівненщини.
— Ми — аграрна область. У нас люди з городу живуть. Я у лютому поговорив з усіма сільськими головами. Просив, щоб організували такі точки по сільмагах або якісь міні-склади зробили. З постачальником ми домовилися, — каже 66-річний Олександр Чуприна, заступник голови обласної ради.
Стенди з добривами та насінням ставлять навіть у магазинах, де раніше торгували відрами і зошитами.
У село Мирогоща Перша Дубенського району вперше завезли насіння пряних трав — фенхелю, коріандру, базиліку. Продають їх неподалік сільради.
— Люди все ж беруть традиційні редиску, огірки, буряк, кабачки. Ціни невисокі — від 1,40 до 4,5 гривень за пакетик. Попробуємо торгувати добривом. Кажуть, це зараз вигідний бізнес, — розповідає продавець Олег Бутрій, 25 років.
У селі Тучин Гощанського району є три агромагазини. Усі у різних кінцях населеного пункту.
— Ціни там не завжди нижчі, ніж у місті, — додає 41-річний Іван Савчук. — Сумніваюся, що торговці багато на тому зароблять.
1 
1
Коментарі