Турецький письменник 33-річний Сердар Озкан презентував у столичному Будинку письменників свій дебютний роман "Серце троянди". Його переклали 27 мовами, продають у 30 країнах. Книжку видав російською "Клуб сімейного дозвілля". За місяць в Україні придбали 32 тис. примірників.
— Я невиправний романтик, — каже Сердар Озкан, входячи до зали з букетом червоних троянд. Сідає за стіл, устелений пелюстками квітів. — У мене було багато історій, якими мав поділитися з читачами. В січні 2002-го настав момент, коли потрібно було вирішити: писати чи померти. Відтоді пишу.
До цього Сердар працював маркетологом і психологом. Про цей період згадує неохоче.
— Читаючи книжку, треба забувати про персону автора, — каже він. — Для мене взірцем була проза Пауло Коельйо та Річарда Баха. У романі порушую одвічні питання — пошуки себе, свого місця у світі. Не даю на них відповідей. Але твір спонукає людей замислитися над життям.
У "Серці троянди" йдеться про багату дівчину Діану. Мати розповідає їй перед смертю про сестру-близнючку. Героїня починає шукати її.
— Книжку писав турецькою, — веде далі автор. — Англійською переклав сам. Недавно почав писати роман "Коли спалахне життя". У ньому розповім про своє дитинство. Малим я дуже любив тварин, вирощував у бабусі собак, котів і курчат. Та найбільше подобалося море. Дотепер обожнюю віндсерфінг. Море дарує відчуття щастя та свободи.
До Сердара підходить жінка в довгій спідниці.
— Я русскоязычная поэтесса. Я в восторге от вашего романа. Хочу подарить вам сирень из моего сада, — вручає букет.
— Ви розмовляєте з цими квітами? — питає її Сердар.
— Вы что? Я нормальная женщина, с цветами не разговариваю, — високо піднявши голову, відповідає та.
— Усе, що нас оточує, може говорити, — зауважує письменник. — Тільки не всі здатні чути.
1 
1
Коментарі
1