23 січня близько четвертої ранку на спостережному посту поблизу Павлополя Волноваського району на Донеччині зник військовослужбовець 79-ї десантно-штурмової бригади. Це третій випадок за неповний місяць, коли українські військовослужбовці потрапляють у полон.
У ніч на 29 грудня 2018 року зник безвісти військовий 128-ї гірсько-штурмової бригади 35-річний Андрій Качинський. 2 січня бойовики заявили, що взяли його в полон. Поширили в мережі відео з його автоматом і особистими речами.
Качинський родом із Берестівки Володимирецького району Рівненської області. 2018‑го підписав трирічний контракт на службу. У 128-й бригаді підтвердили: це їхній боєць.
— Ми розуміємо, що ці пояснення на відео отримані під тиском. Не засуджуємо, — заявили в командуванні. — Наголошуємо: він не може нести відповідальність за свої слова. Робимо все можливе, аби повернути бійця додому. До процесу залучені міжнародні організації.
20-річний Станіслав Панченко із 58-ї мотопіхотної бригади зник уночі 17 січня біля Горлівки на Донеччині. Чергував на посту взводно-опорного пункту, мав зброю.
Через чотири дні бойовики опублікували відео зі Станіславом. На камеру він розповів, що нібито сам пішов у бік позицій російських найманців після того, як випивав із побратимами. Бойовики підпустили його ближче і зв'язали.
— На бійця тиснули психологічно і фізично, — кажуть у прес-службі бригади. — Підтвердженням є те, що відео опублікували на третій день. Цього досить для "роз'яснювальної" роботи.
Панченко служив оператором-навідником бойової машини піхоти. Родом із села Попово Новосанжарського району Полтавщини.
— Коли зникає боєць, спочатку в кожному підрозділі проводять внутрішнє розслідування, — пояснює координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова, 33 роки.
— Також військова служба правопорядку заводить справу. Інформацію передають у військову прокуратуру. Та відкриває кримінальне провадження за статтею "дезертирство". Якщо доводять, що зникнення насильницьке — справа може бути закрита. У разі з'ясування інших обставин — продовжена.
— У 128-й бригаді теж було відкрите провадження про дезертирство. Але бригада подала документи про його закриття, — каже Решетилова. — Командування 58-ї бригади переконане, що Панченко — дезертир. І добровільно перейшов на ворожу сторону. Вони впевнені, що розслідування має відбуватися саме за цієї статтею.
Кримінальний кодекс України передбачає за дезертирство від двох до п'яти років позбавлення волі. А в бойових умовах чи під час дії воєнного стану — до 12 років за ґратами.
— Це — об'єктивна ситуація, коли на передовій немає активних бойових дій, — вважає військовий експерт Юрій Бутусов, 42 роки. — Під час оборони та в умовах перемир'я боєздатність підтримувати важко.
— Упродовж 2018 року з армії звільнилися понад 30 тисяч досвідчених солдатів та офіцерів-контрактників. Замість них прийшли 32 тисячі недосвідчених. Якість комплектування впала, — каже Бутусов. — Треба звернути увагу на укомплектованість підрозділів на передовій, підвищувати щільність оборони. Звісно, не варто забувати про якість добору особового складу і про планування оборонних дій. До армії має бути відбір та професійніші методи підготовки.
У радянській армії після втрат в Афганістані через рік змінили систему підготовки піхотинців: замість трьох місяців виучки стало сім. У нас випускають піхотинця за два-три місяці. А це ж професійні солдати, їм потрібна поглиблена підготовка.
Питання військовополонених буде вирішуватися й після закінчення війни. У нас усі — зниклі люди й ті, чия доля не встановлена, персоніфіковані та ідентифіковані. Немає людей, про яких забули.
Перебувають у полоні п'ятий рік
У списку полонених, яких утримують представники незаконних збройних формувань на Донбасі, — 112 прізвищ.
Із початку 2015-го в полоні перебувають танкісти Богдан Пантюшенко і Роман Онищук, спецназівці Олександр Коріньков і Сергій Глондар. Усього утримуються на Донеччині 90 людей, вісім з них солдати. У так званій ЛНР утримуються 22 людини, військових семерo.
— Усі, хто незаконно утримується, потрапляють під особливий статус, — каже екс-радник голови Служби безпеки України Юрій Тандіт, 49 років. — Порушували вони закон чи ні, вирішуватиме український суд. Але до списків вносять усіх. Важливо звільнити людей, а потім з'ясовувати обставини.
2 
1
Коментарі