— У полон нас взяли кадировці біля Савур-Могили. Привезли в Сніжне, здали бойовикам із батальйону "Кальміус". Приготувався до смерті, хоч чеченці і не знущалися. Було боляче усвідомлювати, що через контузію потрапив у полон. Під час обстрілу мало не втопився у рові. Мене, напівпритомного, врятував племінник колишнього міністра оборони Михайла Коваля, — каже Леонід Рищиковець з міста Кузнецовськ на Рівненщині. Рік воював на Донбасі. 32 дні був у полоні ДНРівців.
Бойовики виводили його з іншими українськими бійцями на "парад ганьби" в Донецьку 24 серпня торік.
— Був момент, коли стало трохи смішно. Нас, побитих, поранених і зв'язаних, волочили мотузками. А командир чеченців знімав це на відео, торочачи: "Ти зачєм прішьоль на мой зємля? А, я тібя спрашіваю?" У боях за Савур-Могилу врятував життя кільком товаришам. Один три дні лежав у полі без води, маючи 96 осколків у тілі. Загалом було 19 поранених та один "двухсотий". Санітарного вертольота не дочекалися. Щоб вивезти поранених, волонтери з Дубна пригнали старенький бусик на рівненській реєстрації. Коли їхали через окуповані села, сховали український прапор. Сепари думали, що то ростовські номери, і не зупиняли.
32 дні полону видались як 32 роки. Нас тримали у підвалі донецького СБУ. Архів звідти викинули на вулицю. Спали на стелажах. Знайшов ювілейне видання "Україна — козацька держава" на 1200 сторінок. Інколи читав. Бойовики водили нас на примусові роботи. Розчищали місто від наслідків обстрілів. Ще в підвалі знайшов мундир полковника Служби безпеки. Одягнув, бо моя форма обгоріла. Книжку запихав за пазуху. Думав, якщо будуть розстрілювати, може, куля не проб'є серце, зрикошетить. Тоді вдаватиму мертвого, якось врятуюся. Коли нас звільняли, книжку забрав.
2 
1
Коментарі