ЩОДО 25-річної черкащанки Анни Жилкіної порушили кримінальну справу. Прокуратура стверджує, що жінка не дбає про прийомних дітей. Їх хочуть відібрати й віддати в іншу родину.
Півтора року тому Анна взяла з дитбудинку на Донеччині 7-річну Олену та Анастасію, 9 років:
— Одна організація шукала для дітей прийомних батьків. У церкві, куди я ходжу, повісили оголошення. В Інтернеті по фотографіях я вибрала Лєну. Як узяла її на руки, вона почала плакати. Така худенька була. І не дуже балакати вміла — говорила з дефектами. Перший раз прийшла до мене з подружкою Настею. У голові промайнуло, що я можу взяти їх обох.
Для опікунства Жилкіна зібрала документи і пройшла курси, як правильно поводитися із прийомними дітьми. Анна має рідну доньку, 6-річну Марію. Із чоловіком розійшлася чотири роки тому. Живе в материному будинку в центрі Черкас.
Усі три дівчини — інваліди з дитинства. Про їхні хвороби жінка говорити не хоче.
Анна разом із матір"ю, 50-річною Катериною Михайлівною, торгує на базарі. На прийомних дітей отримує щомісяця по 1400 грн допомоги.
— Я у них із перевіркою була двічі. Щоразу о 15.00. Їсти дітям не наварено. Мати пояснювала, що вони пообідали в школі, — розповідає помічниця прокурора Придніпровського району Черкас Наталя Берковська. — Через місяць після приїзду дівчат прийомна мати зняла їхні 35 тисяч гривень пенсії, які накопичилися за всі роки, і використала на ремонт. Бо коли вона забрала дітей, у будинку не було ні туалету, ні води. Дивно, як жінці дозволили взяти дітей-інвалідів під опіку без належних умов проживання.
До Анни Жилкіної ми прийшли без попередження. Вона запрошує до хати. У коридорі кілька нових пар дитячого взуття. На столі в кухні яблука, сирники й смажена куряча ніжка. У пральній машині-автоматі перуться дитячі речі. У помешканні є вода й вигоди. У кімнатах тепло, прибрано. У дитячій стоять шафа, три столи, диван-"малютка". На двоярусному ліжку лежить іграшковий тигр. На стіні — плакати з абеткою, таблицею множення. Біля вікна — десять Божих заповідей. Під столом стоїть ящик з іграшками.
Запитую, що Анна думає про порушення кримінальної справи.
— Мені казали, що є якась справа, але по суті не пояснювали. — Жінка слухає про витрачені пенсійні гроші. Відповідає спокійно: — Впродовж року купляла дітям вітамінні добавки, їздили на море, в Софіївку, місяць лежали в ОХМАТДИТі в Києві. Купила на Новий рік по мобілці. За положенням про прийомні сім"ї гроші дітей переходять у розпорядження батьків. Тратяться на утримання дітей. Ніякої суворої звітності немає, але я збирала деякі квитанції. Було приблизно на 10 тисяч із магазинів будівельних матеріалів. Чеки забрала міліція.
У кухню заходить Настя. Темне волосся заплетене.
— Настя йтиме у другу зміну в школу, а Лєна з першої прийде, — каже Анна. — Встаю о п"ятій ранку. Дітей буджу о сьомій, годую, даю ліки. Сьогодні борщ варила, бутерброди робила. Ананаси, сирники. У нас завжди холодильник повний, — жінка відчиняє дверцята. Там є молочні продукти, фрукти, відкрита бляшанка згущеного молока, заморожене м"ясо, суниці, смородина.
Запитую у Насті, як називає Анну.
— Мамою, — всміхається дівчинка.
— Так було заведено в дитячому будинку: мама Лєна, мама Наташа. Менші й чоловіків мамою називають.
Дозвіл про опікунство видала служба у справах дітей Придніпровського району Черкас.
— Жінка відремонтувала дитячу кімнату. Поставила вікна-склопакети, закупила столи, ліжка, іграшки, приладдя. І в школі тільки добре кажуть про прийомну матір, — розказує начальниця служби Галина Босюк. — На момент передачі дітей вигоди справді були у дворі. Але це ж не привід відмовляти в опікунстві. Зараз уже й вода є. Так, вона використала дитячі гроші. Але їх дозволено витрачати на розвиток здібностей, на оздоровлення, лікування і поліпшення умов проживання дітей.
3 
1
Коментарі