"А чиї то такі гарні яїчкі? — запитує продавця голова Київської облдержадміністрації 50-річна Віра Ульянченко. У середу вона відкрила в столиці Великодній благодійний ярмарок в Українському домі на Хрещатику. — Такі чисті, хороші, натуральні! А чого такі великі?"
— То яйця-гулівери, коштують по 6 гривень за десяток, — відповідає продавщиця.
Ульянченко бажає їй гарної торгівлі, іде в м"ясний ряд. Там довгі черги. Киянка Тамара, 37 років, просить продавця продати кільце ковбаси.
— Продам після того, як приїде президент. Хочемо, щоб наша вітрина була найкращою.
— То що нам — через президента не їсти ковбаси на Пасху? — обурюються жінки, які стоять у черзі за Тамарою. — Йому ваша ковбаса не треба. Він приїде купляти писанки й мед.
Ульянченко зупиняється біля прилавка з ковбасами "Пан Іван".
— Яка у вас свинина гарна, яка ковбаска! — спирається на скляний холодильник і розглядає розкладену домашню ковбасу. — Як смачно виглядає.
Скуштувати ковбаси Вірі Ульянченко не пропонують. Дарують чашку з логотипом м"ясокомбінату і візитку. Віра Іванівна кладе візитку в чашку, віддає помічниці.
30-річна Людмила Делікатна із Дніпропетровська виставляє на стіл олію "Олейну" і паски.
— Великі по сім, маленькі — по 5 гривень, — запрошує до прилавка покупців. — Я сама родом із Почаєва. Ніколи державну паску не купляю. Мама пече, а ми з чоловіком їздимо до неї на Великдень. Зараз домашня паска — дороге задоволення: молоко з минулого року піднялося до 5 гривень за літр, яйця подорожчали на три гривні. Майже на гривню підскочила ціна масла й муки. У середньому 30 гривень вийде.
Людмила віддасть усе, що не продасть за три дні, організаторам ярмарки. Вони відвезуть продукти в дитячий будинок.
— А ми нічого не продаватимемо, — 40-річна Ірина з Херсонщини ставить на стіл двох смажених поросят. — Віддамо дітям усе. У нас один бізнесмен хотів поросятко купити за тисячу гривень. Не продала. Хай краще діти ним посмакують.
Микола Дека, 54 роки, свистить у свистульки та грає на сопілці, розмальовані петриківським розписом. Продає їх по 10 і 30 грн.
— Приїжджають бізнесмени з Києва, закупляють у мене продукцію, везуть у Львів і Київ продавати вдвічі дорожче. Маю чотирьох дітей. Двоє синів помагають мені різьбити з дерева тарелі, сопілки і свистульки, а доньки малюють із дружиною Валею.
Донеччанин Дмитро Денисенко, 40 років, привіз у Київ свічники зі страусиних яєць.
— Купую в одного фермера яйця по 200 гривень. Вирізьблені продаю по 200 доларів. Перед різьбленням яйця видуваю. З одного яйця виходить яєшня на 10 людей, — дивиться на вихід з Українського дому. — Чекаю, коли приїде президент. Йому яйця не даруватиму. Якщо куплятиме, продам удвічі дорожче.
Біля виходу Юрій Грабар із Хмельницького продає кошики по 40 і 60 грн. Зліва від нього поставили сплетений із лози 3-метровий кошик-гігант. Його внесено до Книги рекордів України.
— Той дядько, що сплів найбільший кошик, пішов у туалет, — каже Грабар. — Він мені казав, що плів його з п"ятьма чоловіками аж чотири дні. Перед тим добу збирали лозу та необхідні матеріали. Зараз думає подарувати його Українському дому.
2 
35413
Коментарі
1