— Після першого снігу звернень у травмпункт побільшало вдвічі, — каже у вівторок завідувач травматологічного відділення київської міської лікарні №6 Сергій Тищенко. — У суху погоду приблизно 20 людей звертаються, а вже вчора прийняли 36. Їх ще більшатиме. Торік у таку погоду щодня було по 50-60 хворих.
Під кабінетом товпляться з десяток пацієнтів. 63-річний Петро Васильович правою рукою підтримує ліву. Вона набрякла, виглядає удвічі більшою.
— Дружина пішла на роботу й забула мобільний, — розповідає. — Кричав їй з балкона, а вона не почула. Вирішив наздоганяти. Побіг протоптаною стежкою, не втримався і послизнувся. Телефон так і не доніс.
До лікаря заходить вчителька англійської мови 56-річна Алла Карпюк. Її ліва рука в гіпсі.
— Учора по телевізору, може, 20-й раз дивилася фільм "Діамантова рука", — розповідає. — Донька каже: "Мамо, скільки можна його дивиться?". А я ніяк не могла зрозуміти, як може таке бути: упал, очнулся, гипс. То оце накаркала. Вранці так спішила на перший урок.
Сергій Володимирович виписує довідку.
— На шию пов'яжете хустину і в ній носитимете руку перші п'ять-сім днів, — радить. — Через тиждень зробимо контрольний знімок. Щодня ворушіть пальцями й пийте вітаміни з кальцієм.
— Сьогодні за 3 години прийняв десять пацієнтів, — розповідає Сергій Тищенко. — Найчастіше ламають променеву кістку й гомілковостопні суглоби. Часто приходять із розтягненнями й забоями. Переважно звертаються літні люди. Вчора була жінка за 70 з переломом зап'ястка. Питаю, куди в таку погоду йшла? Каже: "На пошту, синок, ходила. Треба було конверт купить, щоб одному діду листа відправить".
Заходить огрядний чоловік у синій пуховій куртці.
— Два тижні тому впав, а рука й досі болить, — каже.
Лікар оглядає руку, відправляє пацієнта на рентген.
— Треба одразу йти до лікаря, а не чекати, коли само заживе. А ще виходити завчасно. Всі травми стаються через поспіх. Кудись біжать, тому й падають. Торік привезли 30-річну жінку з вокзалу. Бігла на електричку. Хотіла вскочити, коли двері вже зачинялися. Послизнулася на сходах, і нога потрапила під колеса. Стопу повністю розтрощило, довелося ампутувати.
У кабінеті для гіпсування медсестра в рожевому халаті гіпсує руку 61-річній Вірі Валентинівні. Вона впала вранці, коли вигулювала собаку.
— Зі столу не встигаємо витирати залишки гіпсу, — каже медсестра. — Учора за день використали 20 кілограмів.
Старайтеся впасти на бік
Як поводитися взимку на дорозі, радить столичний травматолог 35-річний Сергій Тронько:
— Жіноче зимове взуття має бути на невисокому стійкому каблуку чи танкетці, з якісною підошвою. У магазинах продають спеціальні гумові насадки на взуття, щоб не ковзало. На підошви можна приклеїти шматок поролону, лейкопластир чи наждачний папір.
Під час ожеледиці ходіть узбіччям тротуару ближче до стін будинків, огорож чи стовпів. За них можна притриматися, якщо послизнетеся.
У сніжну погоду носіть сумку на плечі. З вільними руками легше втримати рівновагу. Тримайте їх уздовж тіла, а не в кишенях.
Ступайте на всю стопу. Не піднімайте ніг високо, краще ковзайте.
Якщо послизнулися, зігніть ноги в колінах, голову втягніть у плечі й постарайтеся впасти на бік. Під час падіння люди намагаються зменшити удар, витягнувши руки перед собою. Цього робити не слід. Так ламають зап'ястя або передпліччя. М'язи напружте. Під час удару вони захищатимуть суглоби від травмування.
Під час падіння на спину підборіддя притисніть до грудей, руки широко розкиньте. Це зменшить силу удару. Старайтеся впасти на бік, а не на спину. Якщо падаєте зі сходів, руками захищайте голову і шию.
Коментарі