Окупанти відмовляються допомагати потерпілим від паводка

— Ущерб можно измерять миллиардами. И это все — на наши плечи, власть отказывается помогать, — говорить Павло Степанченко з кримського міста Алушта. Розповідає про паводок на півострові.

Злива почалася у Криму 18 червня. Найсильніша була над Великою Ялтою — каскадом курортних міст і селищ на південному узбережжі. За добу над Ялтою випало 87 мм опадів — майже дев'ять відер води на 1 кв. м. У горах — 187 мм.

— Досі перед очима стоїть картина: люди тягнуть з будинків дивани, столи, килими. Все мокре та брудне ставлять вздовж вулиці, — каже Степанченко.

Збитки від паводка окупаційна влада оцінила в 10 млрд руб — 3,68 млрд грн. Тим, хто втратив житло повністю, пообіцяли виплатити по 100 тис. руб. — 37 тис. грн. Хто частково — менше, залежно від розміру шкоди. Потерпілі звернулися до так званих міськвиконкомів. Однак там їм відмовляють. Для отримання компенсації на все майно вимагають необхідні документи.

— У мікрорайоні Василівка більшість живе в самобудах, — додає Павло Степанченко. — Їм не виплатять і копійки.

— Я с двумя сестрами жили на Васильевке, — розповідає про паводок Олена Драганова з Ялти. — Все почалося о сьомій ранку. Пам'ятаю: забігає племінниця, кричить, усіх будить. Якби не вона, ми загинули б.

З берегів вийшла гірська річка Бала. Потік води з камінням зносив усе на шляху.

— Моя хата ще встояла. Правда, вціліли тільки стіни й лежить купа каміння до стелі, — про­довжує Олена Драганова. — А сестри втратили все. Стояли й дивилися, як вода зносить хати. Не залишилося нічого.

Ялтинець Олександр Ващенко з дружиною і двома дітьми другий місяць мешкають у наметі. Паводок зруйнував їхній будинок. Компенсації не отримають, бо не встигли оформити житло.

— Мы купили участок в дачном поселке, начали потихоньку строиться, — говорить Ващенко. — Паралельно я збирав документи. Ще не встиг. Так і жили, без світла й води. Купили генератор, щоб хоч мультики дітям включати.

Уночі 18 червня були в будинку. Аж раптом струмок біля нашої хати перетворився на річку. Потім пішло каміння із землею. Валуни неслися якраз на хату. Спочатку я наробив барикад зі старих шин. Їх змило одразу. Потім клав мішки із землею. Коли зрозумів, що не врятує, крикнув дружині збирати дітей і документи. На все в нас було 2 хвилини.

Будинок Ващенків завалений камінням до другого поверху.

— Насипало майже 4 метри, — каже Олександр Ващенко. — За кілька днів до нас прийшла комісія, перевірила. Надіялися, що допоможуть. Але наступного ранку подзвонили: компенсації не буде, бо є не всі документи. Виживаємо за те, що люди дають. Немає нічого, ще й кредити висять. Гроші брав для будівництва дому.

Каміння засипало інжирний сад і курник з птицею

Паводок 18–19 червня знищив майно ялтинця 48-річного Ленура Мустафаєва. Врятував лише автомобіль.

— 20 лет жили в районе Аль-Василь в Ялте (до 1945 року так називалося село Василівка під Ялтою, зараз — мікрорайон міста. — ГПУ). — Виростили шикарний інжирний сад, усі сусіди милувалися. І все це змило. Хату, сад, курник з індиками й перепілками. Усе поховало каміння. У 48 років залишився голий.

1500 зсувів ґрунту спровокували паводки в Криму 18–19 червня. Більшість — на Південному узбережжі півострова.

30 об'єктів культурної спадщини залив паводок в окупованому Криму.

18 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь затопила злива у Криму 18–19 червня.

Рясні дощі не вирішили проблему Криму з водою. Бо водосховища не втримали її. Вони стояли порожні, дно зіпсувалося

Євген Хлобистов, професор кафедри екології Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Окупаційна адміністрація Ялти пообіцяла виплатити потерпілим компенсації. При повній втраті майна — по 100 тисяч рублів, частковій — удвічі менше. Люди мали за два тижні зібрати документи. Цього часу мало. І потенційних грошей не вистачить покрити збитки навіть частково

Євгеній Ярошенко, аналітик громадської організації КримSOS

Червень у Криму — період збирання зернових. Частини врожаю немає. Як і овочів. У Джанкойському та Ленінському районах вода залила поля

Юрій Смілянський, економічний експерт

Так звана адміністрація сім років не чистила русла річок. Вони заросли, тому й не впоралися з великою кількістю води. Ситуацію погіршила варварська забудова Ялти багатоповерхівками. Вони стали штучними перешкодами на рельєфі. Третьою причиною паводка були стихійні звалища. З 2015 року відходи скидали на полігонах за містом. Усе знесло в море

Борис Бабін, колишній представник президента України в Автономній Республіці Крим

×