У середу десь о 15.00 біля пам"ятника Тарасу Шевченкові в центрі Львова збираються близько тисячі людей. Розгортають плакати: "Секонд-хенд доступний всім — пенсіонерам й молодим", "Голодне вже існує, голе ще буде". Протестують проти наміру уряду із 1 січня 2011 року заборонити ввіз ношеного одягу в Україну.
— Не хочемо, аби Китай у нас заселився! — вигукують у натовпі. — Руки геть від секонд-хенду! Ні — Китаю!
— Ми всі сьогодні в "секонді" прийшли. Спеціально, аби подивилися, як гарно і як якісно можна одітися в таких магазинах, — каже 37-річна Людмила Суходолова, продавщиця крамниці "Планета Секонд-хенд" на вул. Виговського. Одягнена у сірий гольф, чорну шкірянку та сині джинси.
Поміж людьми ходить висока молода жінка. Називається Вірою. Роздає аркуші зі словами пісні на три куплети.
— Скінчилося щастя, скінчилося все. Сказав Янукович закрить секонд-хенд. А я не Рокфеллєр, я не мільйонер. І де ж одягатись я буду тепер? — декламує голосно. — Так, зараз усі разом почнемо співати. Мелодія, як у "Піду втоплюся". Слова написали продавці секонд-хенду.
66-річна Ксенія Кріль підходить до натовпу. Стоїть спершись на ціпок. Одягає окуляри й уважно читає написи на плакатах.
— Тьху, за тряпки страйкують! А я думала, сталося що. Ви ж не знаєте, що вдягаєте. Та може, людина вмерла в тому! Там же енергетика погана.
— Та що ви таке розказуєте. У мене цукровий діабет. Я в секонді одягаюся — й нічого. Взуття спиртом протру, вбрання в порошку виперу. А щоб енергетика чиясь погана не передавалася, то свічкою коло одягу проведу, і спокій. Мені навіть ритися в лахах задоволення приносить. Кожен день приходжу і нерви заспокоюю, — заперечує 54-річна Тетяна Мазух.
За тиждень до початку акції у львівських магазинах секонд-хенду збирали підписи проти закриття "гуманітарки". Підписалися 20 тис. людей.
— По всій Україні буде до мільйона. Хіба можна позицією стількох знехтувати? — говорить 30-річна Олена Кобець, координатор мітингу у Львові. — Догадуємося, що це вигідно владі. Як тільки президент повернувся з Китаю, одразу заговорили про закриття секонду. Вишукують різні причини. Кажуть, проблеми з сертифікацією. Нема ніяких проблем у легального "хенду". Одяг безпечний продаємо, перевірений санстанцією. Проблема в тому, що на ньому не всі можуть нажитися.
Асоціація дилерів ношеного одягу організувала одночасно мітинги у 20 містах України. На майдан Незалежності у Рівному прийшли понад 300 осіб. Переважно жінки, пенсіонери й молодь.
— Я приїхав із райцентру Березне. Торгуємо з жінкою секондом на базарі. Яке закриття? У мене півміста і весь район скуповується, — розказує 42-річний Роман Сиверинський. — Українського виробника це не врятує, зате китайцям і туркам — "зелене світло". Будемо ходити, як ксерокопії.
У Харкові перед відкриттям секонд-хенду на просп. Гагаріна вишиковується черга.
— Тут по середах завоз. О 9.00 відкривається магазин. То треба прийти хоча б за 15 хвилин, — радить Ірина Расіна. — Бо хто перший зайде, той більше чого харошого знайде.
— Треба накупити, щоб вистачило хоч на скількись. Бо як позакривають секонди, хтозна, де одіватись. На ринку Барабашова такі ціни, що ужас. І там же один Китай. Не сидить і не носиться, — каже Інна Буряченкова.
Двері відчиняються, і всі прожогом кидаються до речей. Жінки міряють бюстгальтери поверх одягу. Чоловіки перебирають футболки й джинси.
— Усе, що ви бачите на мені, — крутиться студентка Вікторія, вдягнена у біле коротке пальто й сині чоботи на низьких підборах, — все із секонду.
— Ой, не фотографуйте мою дочку, зітріть негайно! — махає руками 50-річна жінка на касі з великим пакетом покупок. — Боже, вона ж працює у прокуратурі. Я буду лаятися!
— Жіночко, якщо ми всі будемо ховатися, то нас закриють. Ми так себе не відстоїмо, — втручається продавщиця Оксана. — Ось, підписуйтеся за те, щоб нас не закрили, й виходьте на площу.
— Секонд-хенди в Україні з"явилися 20 років тому при розпаді Радянського Союзу. Підприємства занепали, заводи й фабрики змінили вид діяльності, — розповідає 37-річний Владислав М"ясоєдов, голова Всеукраїнської асоціації дилерів секонд-хенду.— У країну потрапив одяг, який можуть купувати люди без грошей. У сфері секонду працюють приблизно 350 тисяч українців. А купують такі речі 25 мільйонів.
Майже у всіх населених пунктах країни є точки з продажу ношеного одягу.
Держкомстат підрахував: на одного українця вітчизняні підприємства торік виготовили: 0,019 одиниці чоловічих та хлопчачих пальт, півпальт, накидок, плащів, теплих курток; жіночих — 0,072 одиниці; чоловічих і хлопчачих костюмів — 0,029; суконь та сарафанів — 0,054; светрів, джемперів і пуловерів — 0,032. Верхнього трикотажного одягу — 0,068, спіднього — 0,37. Взуття — 0,445 пари, шкарпеток — 1,29.
Богдана ЄВСЄЄВА
2 
1
Коментарі
10