пʼятниця, 17 липня 2009 10:33

"Шешори" цього року перейменували на "АртПоле-2009" (ФОТО)

З 12 по 18 липня у селі Воробіївка за 18 км від райцентру Немирів на Вінниччині триває сьомий Міжнародний фестиваль етнічної музики. До цього року він називався "Шешори", нині перейменували на "АртПоле-2009". Чотири роки фестиваль відбувався у селі Шешори на Івано-Франківщині. Позаторік його перенесли на Вінниччину і проводять тут втретє. Хоч була ідея, щоб фестиваль був мандрівним.

15 липня на "АртПолі" зареєструвалося 3 тис. гостей. Організатори очікують 20 тис. відвідувачів на останні дні, коли на великій сцені виступатимуть музиканти з України, Польщі, Швеції, Росії, Білорусі, Румунії, Франції, Великої Британії та США. Гратимуть українські гурти "Перкалаба", "Оркест Святого Миколая", "Пропала Грамота", "Нагуаль".

— Фестиваль почав відходити від суто етнічного стилю, у якому були народжені "Шешори". Ми вирішили, що час підкреслити новий стиль фестивалю, змінити і формат, і назву. Крім того, це коректно по відношенню до справжніх, географічних Шешор в Івано-Франківській області, — розповідає директор "АртПоля-2009" Ольга Михайлик.

На фестиваль з"їхалися майстри-ремісники. 48-річний Ян Ляшкевич зі Львівської області тут втретє. Вишиває гладдю метеликів і продає по 50 грн. На голові — бандана з метеликами, у лівому вусі — дев"ять сережок, на руках — безліч браслетів. Одягнутий у короткі шорти і футболку-безрукавку з величезним метеликом. Каже, він — хіпі з 1983 року.

— Оце придумав собі такий імідж — з метеликами. Я й дорожче продавав би їх, але більше 50 люди не дають. За літо об"їжджаю зо 20 фестивалів в Україні, Росії, Польщі. Напродаю метеликів і на зиму хватає на їжу та одяг. А тепер хочу зуби фарфорові собі поставити. Може, тоді клюне якась файна жінка. Хоч я егоїст, а вже про сім"ю тре подумати. Не той вік, щоб далі фестивалити.

28-річна Руслана Коловушко з Донецька приїхала у Воробіївку на весь фестивальний тиждень.

— Навчилася ліпити з глини, плести корзину, ліпити сирні коники і робити кілька видів паперових панамок, — загинає пальці. — Дуже сподобались сирні коні.

Їх із домашнього сиру вчить ліпити 19-річна Ольга Петрів з Івано-Франківська. Шматочок сиру кладе у гарячу воду на кілька секунд, виймає. Доки сир теплий, із продовгуватого тулуба витягує ніжки. Готову фігурку кидає у солоний розчин — щоб закріпилася.

Біля франківчанки зібралося чоловік із 10, по черзі пробують ліпити коників.

— Ой, у меня вышел какой-то носорожек, — каже Ілона Смалюхівська з Житомира. Ліпить фігурку з великим животом та кривими ногами. — Наверно, надо его съесть и не позориться.

До київської студії "Новатор" треба підніматися від наметового містечка вгору. По дорозі — табличка зі стрілкою "КЛЮБ". У залі темно. Там створюють анімацію з піску. На скляному столі — сипучий матеріал. Під ним — прожектор, зверху — камера на штативі, підключена до комп"ютера.

— Тільки це не пісок, а жарена манка. По фактурі дуже схожа, — пояснює художник-аніматор студії "Новатор-фільм" Андрій Слєсаревський, 36 років. — Хочемо зняти мультфільм на сюжет сотворєнія міра. Колективну роботу покажемо в останній день фестивалю на великому екрані.

На сцені ще один скляний стіл-екран. Поряд — дріт, пінопласт, папір, листки, скотч. 12-річний киянин Євген Фоменко викладає щось із дрібних монет. Їх тут з мішок.

— Хочу зняти, як ножиці розрізають бумагу. З монет зроблю ножиці. Буду рухати монетами туди-сюди, буцімто ріжуть бумагу. Потім розріжу листок справжніми ножицями, а буде виглядати, що монетами, — каже Євген.

Львів"янин 18-річний Андрій Слоква на "АртПолі" стоїть біля шатра з лози. У вухах, бровах, під губою в нього пірсинг, в бороді заплетені джгути-"расточки".

— Досі під враженням, що в центральній Україні зробили такий проукраїнський фест. Це підтримує духовність, — вважає Андрій. — А в побутовому плані все гаразд — воду носимо з джерела. Дрова теж є, але далеко.

Щодня на фесті працює майстерня Яреми Стецика і Андрія Федотова з Івано-Франківського гурту "Перкалаба". Це майстер-клас для тих, хто може кричати на повну горлянку. Називається "Як умієм, так і пієм". Зо 20 хлопців залізають у кузов великої вантажівки і щодуху волають: "А-а-а!", скандують окремі слова і фрази. Вантажівка кілька раз об"їжджає територію фестивалю. Керівники майстерні обіцяють: хто успішно пройде навчання, в останній день виступатимуть перед гуртом "Перкалаба" на великій сцені.

У бутику "Людяний одяг" продають яскраві речі з льону. Сукні, сарафани, кофти, майки. Чоловікам — сорочки та спідниці. Останні стали найпопулярнішим атрибутом "АртПоля". Чоловіки кажуть, що спідниці гарні, автентичні, легкі й не паркі.

1,5 мільйонів гривень виділили з обласного бюджету Вінниччини на проведення фестивалю. Їх витратили на гонорари музикантам, оформлення сцени, підготовку до прийому учасників. Цьогоріч на "АртПоле" приїхали близько 500 майстрів з різних областей України та з-за кордону.

150 порцій борщу щоденно продають у ресторані "Українське село", що обслуговує фестиваль у Воробіївці. Офіціанти кажуть, найбільше розкуповують червоний та зелений борщі, вареники з картоплею й деруни. Найпопулярніший напій — квас.

60 людей звернулися до медпункту протягом 12–15 липня. Там цілодобово чергує лікар. Гості скаржилися на укуси комах, розтягнення зв"язок та підвищений тиск. Критичних випадків не було.

54 туалети встановлено на "АртПолі", 10 душових кабінок, 24 сміттєві баки, 150 волонтерів прибирають сміття. За довкіллям спостерігає екологічний патруль. Працівники Держуправління екології у Вінницькій області розчистити замулене джерело, облаштували підхід до нього та поставили лавочки для відпочинку.

41 охоронець із черкаської фірми "Охорона-Безпека" слідкує за порядком. Із ними чергують 30 осіб із козацького полку та близько 200 силовиків із вінницьких підрозділів  "Ягуар" і "Беркут".

Зараз ви читаєте новину «"Шешори" цього року перейменували на "АртПоле-2009" (ФОТО)». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути