Ми всі потроху винні,
що, вручаючи президентові владу, —
соромимося чи забуваємо
зробити йому і його міністрам
щеплення проти сказу.
А потім самі ж дивуємося:
"Звідки в них
такі звірячі звички?
Звідки в них, з виду нормальних,
таке непохитне бажання
покусати конституцію,
з'їсти наші права,
порізати якусь країну,
розстріляти якийсь народ?"
Це рядки з поеми "Ми — діти людей", яку написав поет Анатолій Бахута у 1960-х. Її досі не видали. Тоді радянські люди й гадки не мали, що колись у них будуть президенти. Та великі поети — завжди пророки.
Із цих рядків очевидно одне: владу треба постійно виховувати. Якщо цього не робити, вона звіріє. І тоді починає війну проти власного народу.
У сталінські роки народ узнав гулаги, голодомори й репресії. У хрущовські був розстріл мирної демонстрації робітників у Новочеркаську. У брежнєвські на незгодних чекали психушки і мордовські табори. Тому на кожну дурість влади суспільство має реагувати, як живий організм. Акціями протесту і громадської непокори, страйками, вимогами і ультиматумами, виступами парламентської та вуличної опозицій.
Теперішній Євромайдан у Києві — це спроба зробити щеплення чинній владі від сказу. Та, схоже, воно запізніле. Президент Віктор Янукович так і не зрозумів, чому люди вийшли на площі й вулиці по всій країні. Відмова від євроінтеграції стала тільки іскрою. Насправді всіх дістали методи й результати трирічного правління "регіоналів". Тотальна корупція, безкарне рейдерство, нахабне розкрадання бюджетних коштів, золоті унітази й вертольоти, нищення малого бізнесу, офшори, будування поліцейської держави за рахунок платників податків і багато чого іншого. А ще — постійне блюзнірство і облудна брехня. Чаша терпіння переповнилася, й терпець увірвався. Народ зрозумів: ця влада веде нас у провалля, треба рятувати країну. Тому жодні розгони протестувальників не змусять людей відмовитися від боротьби за власну гідність і майбутнє держави.
Ми сподівалися, що зможемо напоумити можновладців мирними засобами. Та схоже, чергове щеплення не допомогло. Залишається або збільшити дозу ліків, або збагнути, що тварина влади сказилася і лікуванню не підлягає.
Коментарі