— Про Україну, як державу взагалі й мистецьку зокрема, уже давно всі забули. Оксана Мась нагадала їм про наше існування, — каже столичний мистецтвознавець 57-річний Олексій Роготченко 14 грудня на прес-конференції у столичному готелі "Хаятт Рідженсі". Він з Оксаною Мась, 41 рік, повернувся з виставки сучасного мистецтва Венеціанський бієнале, де показували проект художниці "Пост вс просто-ренесанс". У середині лютого його презентуватимуть у Києві.
Проект Оксани Мась — це вісім фрагментів Гентського вівтаря братів Яна і Губерта ван Ейків, викладених із 150 тис. дерев'яних яєць. На кожному був зображений людський гріх. Розписували їх у в'язницях, школах, монастирях, наркодиспансерах.
— На яйцях були різноманітні зображення, — розповідає Оксана Мась — Малювали хрести, повішених, "мерседеси" і гамбургери, члени і вагіни. Відверті малюнки обурили деяких священиків. Їх навіть просили зафарбувати. Та, попри це, наш проект увійшов до п'ятірки найкращих. Український павільйон відвідали понад півмільйона людей. Усі екскурсоводи Венеції були в нас.
Венеціанський бієнале тривав із 4 червня по 27 листопада. Головну нагороду — "Золотого лева", вручили американському художнику Крістіану Марклаю, 55 років.
— Лев став символом вартості роботи або гарних стосунків із людьми, які його вручають, — каже Олексій Роготченко. — Люди спеціально приїздили у Венецію, щоб відвідати український павільйон. Від цього видовища просто шаленіли. Мась змогла потягти за собою цілу державу, а це рідкісний випадок. Дерев'яні яйця робили із бука у Східній і Західній Україні. Розписували їх спеціальними фарбами. Зверху покривали двома шарами лаку. Сам розвозив їх по колоніях і наркодиспансерах. Найбільше здивувала одна наркоманка, яка поховала чоловіка і доньку. Вона мені сказала: "Ніяк не могла дійти до Господа. Це вдалося після того, як зрозуміла свій гріх і зобразила його". На яйці намалювала біле пір'я.
Тепер вівтар трьома фурами везуть в Україну.
— Планую закінчити ще сім фрагментів. Презентуватиму в Українському домі. Там висота стін близько 30 метрів, а висота вівтаря — 24. Монументальне мистецтво мусить бути таким, щоб не пригноблювати і не принижувати. У радянські часи мистецтво було спрямоване на те, щоб знищити людину. Із вівтарем усе навпаки. Він не розчавляє, а піднімає, збентежує і пробуджує. Потім повеземо цей проект дев'ятьма містами України. Завершимо за 1,5 року. Після того покажемо в інших країнах світу. На виставці отримала кілька десятків пропозицій. Плани розписані до 2019-го.
Коментарі