"Продам 2-комнатную квартиру в Калиновском районе Донецка за 17 тысяч долларов. Дом цел, но без подвала и бомбоубежища. Ремонт сделан в 2012 году. Мебель и технику оставлю по договоренности. Торгуемся до победного", — таке оголошення в інтернеті виставила донеччанка Руслана Воронова, 34 роки. Вона вісім місяців живе з дітьми й чоловіком у Дніпропетровську. Квартиру продає з грудня.
— Люди дзвонять, цікавляться, чого так дешево. Думають, що в зруйнованому будинку, — розповідає Руслана. — Але наша 5-поверхівка вціліла. Просто квартира — на першому поверсі, на вікнах є ґрати. Після Нового року хотіли за неї 25 тисяч, але ніхто навіть не дзвонив. Хто цікавиться, питає, чи є в будинку підвал, щоб можна було сховатися від обстрілів. Продавати житло допомагають чотири брокери. Моя мама лишилася в Донецьку. Коли треба, може показати помешкання. Брокери ще просять спустити ціну на 2 тисячі. Але квартиру на 48 квадратів віддати за безцінь теж не хочеться. Покупців знайти важко. Тільки в нашому будинку вісім квартир продаються.
— Желающих обзавестись недвижимостью в Донецке мало. Квартиры с евроремонтами продают по 35–40 тысяч. За столько же можно купить квартиру в Виннице или Хмельницком, — говорить донецький брокер Лариса Возницька, 48 років. — Українці люблять халяву, але не настільки, щоб купувати квартиру в зоні бойових дій. Гроші заплатиш, а жити доведеться в підвалі. Всі, хто хотів "русского мира", чогось по всій Україні роз'їхалися. Хто хоче продати, спускає ціну й торгується. Щотижня виставляють на продаж п'ять-сім нових квартир. Продаються три-чотири за місяць. Власники та рієлтори хапаються за кожного клієнта, торгуються до останнього. У квітні за 12 тисяч доларів продала однокімнатку в Пролетарському районі. У Будьонівському районі за 13 тисяч віддали велику двокімнатну з пральною машинкою, плазмою й холодильником. За 100 тисяч доларів продають 5-кімнатну квартиру в елітній новобудові з консьєржками і паркінгом. Така до війни коштувала 500 тисяч. Елітної нерухомості багато, але покупця знайти нереально. Та й показати житло важко. Власники більшості квартир — колишні донецькі депутати, повиїжджали із сім'ями за кордон. Про житло в новобудовах взагалі не запитують, бо все будівництво стоїть рік. З орендою теж глухо. Однокімнатку в центрі міста можна зняти за тисячу гривень на місяць. Але здавати житло тепер бояться. 3-кімнатну квартиру здали сімейній парі, а заселилися деенерівці. Власник зайшов без попередження, а там живуть восьмеро бойовиків. Попробуй їх висели. Але гроші платять вчасно.
Купляють квартири ті, кому діватися нікуди. У кого житло зруйноване або виїжджати з міста не збираються. Договір про купівлю-продаж укладають на підконтрольній Україні території. В окупованих містах у нотаріусів нема доступу до Держреєстру.
4 
1
Коментарі