Світлана Ковбаса родом із міста Гайворон Кіровоградської області. Її чоловік Анатолій Батон — із Черкас. Нині подружжя живе в Черкасах. Світлані 35 років, Анатолій на рік старший.
— Я в юності часто в бабусі гостював, там на дискотеці й познайомився із Свєтою, — згадує чоловік. — Прізвища свого не називав та й у дівчини не питав. За два місяці зрозумів, що хочу з нею одружитися. Попередив — не захочеш брати мого прізвища — зрозумію. І назвав його — Батон.
Світлана почала реготати. А потім зізналася, що вона — Ковбаса. Тоді вже сміялися обоє.
— Я в сім"ї єдина дитина. Тато був проти, аби я змінювала прізвище. Пообіцяв: якщо лишу дівоче — подарує "жигулі". Так я і лишилася Ковбасою.
Друзі називають родину Ковбаси й Батона сімейством Хот-Догів.
Торік імена та прізвища змінило 17,5 тис. українців. Із кожним роком кількість охочих зменшується. 2006-го було 30 тис. таких випадків.
Найбільше людей змінило імена чи прізвища через неблагозвучність. Так, Іюуя перетворилася на Дарію, а Вачаган — на Вадима. Прізвище Коткудак змінили на Чубай, Козел — на Драганчук, Кот став Москалюком, Бугай — Бондарем, Заєць — Петронюком, Окунь — Енгелем, Аль-Калейа тепер має прізвище Кулайа, а Урода стала Романовською.
— Імена та прізвища змінюють лише ідіоти, — вважає 22-річний киянин Андрій Жагун-Лінник. — Колись в оригіналі моє прізвище звучало як Жагун-Леннік, вимовлялося на французький манер: в слові "Жагун" практично не проговорювалося "н", а в "Леннік" наголос ставився на "і". Останнє слово діду довелося змінити, бо могли запідозрити у шпигунстві. Батька татового друга посадили в радянські часи через прізвище Шварц.
Андрій не хоче змінювати прізвище, хоч має з ним чимало клопотів:
— Ніхто його нормально не може прочитати, на слух не сприймають, не знають, як написати. Щоб не було помилок у документах, доводиться самому писати друкованими літерами на папірці й давати клеркам.
У двоюрідного дідуся 19-річної Дар"ї Анцибор було прізвище Путерброт. Він змінив його на Полукаров.
— Дружина дідуся дуже переживала, що їхнього сина дражнитимуть у школі. Тому коли той мав іти до першого класу, умовила чоловіка поміняти прізвище. Потім його мама ходила під будинком і на всю вулицю кричала: "Подивіться на цих Полукарових! Усе життя Путербродами були — ними й лишитеся". Але іншим родичам і друзям ця зміна сподобалася.
20-річна Джамелія Ісматова із Кривого Рогу на Дніпропетровщині охоче б змінила своє ім"я, але не наважується — боїться образити батька.
— Із дитинства всі називали мене Мілою. А про те, що моє повне ім"я Джамелія, дізналася в років шість-сім. У мене тато узбек. Він захотів, щоб другій дитині дали узбецьке ім"я. І чому я народилася не першою чи третьою? Сестру звати Даша, брата — Рустам, а я мусила стати Джамелією!
Зареєстрували в Мін"юсті й зміну традиційних українських прізвищ на Щаслива, Українець, Краля, Веселка, Квітень, Чорнобривець. 24-річний харків"янин Данило Кулєшов відтепер — Махно.
— Мені просто подобається це прізвище. Ніяких інших причин нема, — запевняє чоловік. — А прізвище батька було мені не до вподоби. Та й не дуже він гарна людина.
Найдивнішою в Мін"юсті називають заміну імені та прізвища Олександр Кравчук на Клоун Сміхось.
Коментарі
2