— Співайте у півсили, аби зберегти голос до прем'єри, — каже солістам художній керівник Львівської опери Василь Вовкун, 60 років. У театрі йдуть репетиції фольк-опери "Коли цвіте папороть".
Її за творами Миколи Гоголя композитор Євген Станкович створив 1978-го. Прем'єру в київському палаці "Україна" радянська влада заборонила. Бо у виставі показують національні звичаї українців, народні обряди.
14 грудня феєрію вперше поставлять на великій сцені — у Львівському театрі опери й балету.
— Постановку присвятили художнику Євгенові Лисику (помер 1991 року. — ГПУ), — розповідає Василь Вовкун. — Був сценографом забороненої постановки "Коли цвіте папороть". Із Євгеном Станковичем одразу стали однодумцями. Саме через фольклорне наповнення про твір мало хто говорив уголос. Елементи найдавніших автентичних костюмів і декорацій збирали по всій Україні. Лисик для сцени створив три стовпи із лелечими гніздами. Партійці наказали один прибрати, бо трійця нагадувала тризуб. Після заборони всі декорації кинули на закритий склад.
Режисер понад 20 років намагався відновити "Коли цвіте папороть", вів переговори зі швейцарцями.
— Проголосив програму "Український прорив". У планах хочу щороку ставити оперу чи балет українських композиторів. Фольк-опера Євгена Станковича буде перша.
Головний герой твору — український народ. У першій частині показуємо гармонію людини та природи цієї землі через дохристиянські обряди. В другій відтворимо зв'язок поколінь. Темою буде героїзм захисників нашої державності — від козаків до учасників Революції гідності.
Коментарі