Всесвітньо відома фірма "Стейнвей енд Сонс" презентувала в Україні сім роялів та три піаніно. Інструменти 15 травня привезли до Києва з німецького міста Гамбург на день. Виставили їх у холі Національної філармонії. Найдорожчий інструмент цієї фірми коштує $1,5 млн.
Між роялями метушаться налаштувальники та піаністи в смокінгах. Охорона пильнує за відвідувачами.
— Раніше я виїжджала за кордон до студій звукозапису. У них є "стейнвеї", — каже піаністка Етелла Чуприк, 35 років.
Національна філармонія 13 років тому купила три чорні та білий "стейнвеї". $0,5 млн для цього надав уряд Японії. Для Національної опери інструмент купила київська мерія за часів Олександра Омельченка.
— 90 відсотків виконавців світового рівня відмовляються виступати, коли взнають, що гратимуть не на "стейнвеї". Кращого роялю немає, — каже директор фірми "Комора" Олег Репецький, 49 років.
Корпус "стейнвея" витримує навантаження 20 т. Виготовляють його з сосни, яка росте в канадських Кордільєрах. Для оббивки молоточків використовують вовну овець із гір Шотландії. Найдорожчий інструмент коштує $1,5 млн. Він оздоблений діамантами та вставками із золота. Без оздоби коштує від 50 до 115 тис. євро. Інструменти економ-класу продають за 11–19 тис. євро.
— 300 майстрів виготовляють найпростіше фортепіано три роки, — каже Репецький. — Деревину півтора року сушать надворі, потім стільки ж часу в сушильних камерах.
У музичній школі ім. Миколи Лисенка "стейнвея" немає.
— Я 25 років мрію про такий інструмент, — зізнається 65-річний директор закладу Валентин Шерстюк. — Колишні ленінградські фортепіано у Європі не визнають. Тому наші діти не можуть потрапити на більшість міжнародних конкурсів, адже в анкеті потрібно вказати свій інструмент.
Каже, через погану оснащеність чотири-п"ять дітей щороку виїжджають навчатися за кордон.
— Сьогодні я заслав кількох батьків учнів до бізнесмена Віктора Пінчука. Якщо він погодиться оплатити бодай один "стейнвей", фірма обіцяє вилити на роялі золоту бірочку з його прізвищем.
6 
1
Коментарі