Середа, 06 лютого 2008 07:06

Пізню весну прогнозує український байбак Тимко

Автор: фото: Андрій МАРІЄНКО
  Цього року для байбака Тимка (праворуч) привели нову подругу. Попередня втекла у степ торік
Цього року для байбака Тимка (праворуч) привели нову подругу. Попередня втекла у степ торік

У переддень Дня байбака, 2 лютого, у Гайдарах на Харківщині традиційно будили головного українського байбака-синоптика Тимка. За його прогнозом, весна до України прийде не скоро. Лютий буде холодним і вітряним.

Традиція відзначати День байбака прийшла зі США. У штаті Пенсільванія живе байбак Філ. До прогнозів Філа та його попередників прислухаються вже понад століття. Щороку 2 лютого байбака дістають із його будиночка й дивляться, чи побачить він свою тінь. Якщо так, зима триватиме ще шість тижнів.

Харківський Тимко мешкає на біостанції в селі Гайдари. Обов"язки синоптика він виконує п"ять років. Коли його сонного витягали цього разу, вийшло сонце, й на снігу з"явилися тіні.

— Весна буде затяжною, настане лише через шість тижнів і буде холодною, — розшифровує прогноз Віктор Токарський, директор біостанції Харківського національного університету ім. Каразіна.

Працівники станції говорять, торік весна, як і пророкував байбак, була ранньою. Загалом же збувається трохи менше половини прогнозів Тимка. Учені кажуть, що це американська традиція і до нашого клімату не підходить.

— Хоча щось у цьому є, — вважає декан біологічного факультету Харківського національного університету Людмила Воробйова. — У природі воно як: наприкінці зими вилазить головний із колонії байбаків, оглядається, дивиться на свою тінь — є вона чи ні. Якщо все гаразд, і він передчуває, що наближається весна, що більше не буде заморозків — свистить, і виходять інші байбаки.

Від неї в Тимка було шестеро дітей

Наукових доказів синоптичних здібностей байбаків немає. Але працівники станції розповідають про збіги: якою б не була зима, 2 лютого в Гайдарах на біостанції обов"язково лежить сніг. І цей день вже багато років поспіль зазвичай похмурий.

Тут єдине місце в Україні, де понад 20 років байбаків розводять у неволі, аби потім відпустити в степ. Віктор Токарський виростив Тимка у власному будинку. Його батько, байбак Тимофій Васильович, так часто навідувався на подвір"я до Токарських, що став ручним і домашнім.

— Ми його годували, і він жив у нас на подвір"ї. Своїх признавав, а чужих кусав, як собака. Тому коли в нього народився син, ми забрали його в дім і назвали на честь батька — Тимофієм Тимофійовичем, — розповідає Віктор Токарський. — Коли п"ять років тому на біостанції хтось запропонував робити прогнози від байбака, то іншої кандидатури, як Тимко, не було. Він у нас найпухнастіший, найтовщий та накрасивіший.

Для Тимка зробили будиночок. Сюди його, сонного, приносять напередодні Дня байбака. Цього року вперше принесли і байбачиху. Справили імпровізоване весілля. Молоду назвали Аделаїдою, одягли їй весільний вінок. Тимко ж мало не покусав людей, які намагалися одягти йому святкового картуза. Тварини обнюхали одне одного й пішли в нору досипати до весни. У природі байбаки зазвичай сплять майже до квітня.

Байбаки живуть до 10 років. Аделаїді нині три роки, Тимкові — шість. Якщо порівняти з людським віком, — майже 60. Торік від нього пішла перша "дружина", від якої в Тимка було шестеро дітей.

— Поруч є колонія степових байбаків, яку ми організували. Випустили народжених у неволі байбаків, і вона теж пішла туди, — розповідає Віктор Токарський. — Тимко подався шукати її. У селі покусав двох жінок і через місяць повернувся схудлий.

Зараз ви читаєте новину «Пізню весну прогнозує український байбак Тимко». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода