32-річна Світлана Андрусішина з Херсона 18 липня народила хлопчика вагою 6,400 кг і зростом 68 см. Сина назвала Кирилом, бо з"явився на світ у день святого Кирила. За півтора року перед тим у жінки стався викидень. Лікарі радили не працювати під час вагітності, а вона не послухала.

— У дитини ще на початку розвинувся порок серця. Треба було лягати на збереження, — розповідає Світлана Андрусішина. — Я не могла покинути роботу. Працюю менеджером з реклами на радіо. Рекламодавці звикли до мене, просили не залишати їх. Через півроку після викидня завагітніла знову. Чоловік дуже беріг мене. Удома не дозволяв нічого робити. Годував вітамінами, кислородними коктейлями. Тепер він щасливий безмежно. Навіть на роботу не хоче йти, лише біля колиски сидить.

Із 28-річним Олександром Холявком Світлана в шлюбі 6 років. Мають приватне підприємство, яке займається ремонтом пральних машин.

— Кірюша має малесенький носик і ротик, а щічки повненькі — на мене схожий, — усміхається мати. — Я розрахувала, що дитина буде велика, але шість чотириста не чекала. Живіт був отакий, — піднімає руку на рівні підборіддя. — Усі питали, коли вже він опуститься. А куди ж йому опускатися, як там такий синочок був? Думали, народжу двійню чи трійню.

Через великий плід Світлані робили кесарів розтин. Жінка припускає, що син народився великим, бо вона під час вагітності не дотримувалася дієти:

— Маю старшого сина від першого шлюбу, йому вже 13 років. Коли була вагітна ним — їла менше. Дімку народила 4 кілограми і 100 грамів. А коли виношувала Кірюшу, чоловік носив за мною все на підносику. Щовечора було морожено й тістечка. Лікар Поплавський, не пам"ятаю імені, параметри дитини вираховував уручну. На комп"ютері не можна про таке дізнатися, бо обладнання в нас не дуже нове. А Поплавський із власного досвіду, по складочках малюка на ручках і ніжках, вичислив, що вага буде приблизно 6 кілограмів.

— Ще дітей хочете?

— Боюся, що третя дитина народиться ще більшою. За медичними параметрами друга від першої має бути більшою на 20 відсотків, а третя — ще більша. Не уявляю більшого за Кірюшу. Він у нас цікавий хлопчик: любить гратися й уже голову намагається сам тримати. Пам"ятаю, коли з пологового забрали Дімку, то він увесь світився, було видно кожну веночку. А цей пухлік — мрія бабусь. Правда, повзунки, розпашонки й шапочки, які купувала до народження, не підійшли — замаленькі. Ходимо в тих, що подарували колеги. Вони купували як на тримісячного.

Показувати сина Світлана відмовляється:

— Фотографувати не дам. Різні бувають люди... Хтось порадується, а хтось погано подивиться. До трьох місяців, поки не хрещений, не хочу, щоб чужі бачили.

×