Найкращий за смаком березовий сік збирають у першу й другу декади квітня. В цей час у дереві активно циркулюють поживні речовини.
— Технологічно промисловий збір нічим не відрізняється від звичайного. От тільки цього року жодне лісництво в нас сік масово не заготовляє, бо замовлень немає, — каже Сергій Івашинюта, головний лісничий з Рівненського обласного управління лісового господарства.
Лісівники обирають дерева старші 40 років, з діаметром стовбура від 30 см. Молоде дерево може загинути або перестане рости.
— Отвір роблять буравчиком, проколюючи на 2-3 сантиметри. Вставляють туди трубочку або жолобок, — додає Сергій Володимирович. — Робити отвір сокирою не можна, бо це пошкоджує дерево. Краще вже ножем провертіти дірку.
В одному дереві рідко роблять більше як два отвори — інакше воно швидко виснажиться.
Сік-сирець збирають в емальовані відра або скляні банки з марлею, щоб не потрапляли сміття й пил. Пластик небажаний, бо дає неприємний присмак.
У холодну погоду сік нагадує дощову воду
— Я маю дачу в селі Мельники. Там є березовий гай, — каже черкащанин 31-річний Вадим Крушинський. Він три роки збирає сік.
— Якщо дерева ростуть у низині, сік віддає торфом. Треба шукати на рівнині або на горі й подалі від траси.
У теплу погоду сік солодкуватий, а в холодну — схожий на дощову воду. Стара береза дає жовтуватий сік, молоде дерево — прозорий. Через три дні в теплому приміщенні сік перетворюється на квас. Якщо цього не сталося, значить, розведений водою.
1 
1
Коментарі