— Коли на УЗІ сказали, що буде трійня, я злякалась — а як же їх виносити? Була в шоці, але за кілька днів змирилася. Подумала, так легше ж одразу мати троє, ніж по одному трьох народжувати, — сміється під крапельницею 31-річна Оксана Галайчук із райцентру Костопіль на Рівненщині. — Капризів особливих чи якої надчутливості під час вагітності не було. Хіба що їсти хотілося за трьох.
Породілля лежить у палаті в обласному перинатальному центрі. Уранці 1 березня вона народила двох хлопчиків і дівчинку.
— Ми тягнули з пологами, скільки могли. Здорову трійню виносити досить нелегко, зазвичай народжуються достроково, — розповідає головний лікар центру Вікторія Єнікєєва. — По всіх показах матері було необхідне оперативне втручання. Тож зробили їй кесарів розтин. Хлопчики лежали сідничками вперед, а дівчинка — головою.
Батьки Оксана та Володимир, 32 роки, очікували, що діти з'являться на світ 29 лютого. Жартували, що тоді день народження святкуватимуть раз на чотири роки. Однак це сталося на іменини матері — 1 березня.
— Це мій день народження. Я чоловіка просила, щоб нічого не дарував, — говорить Оксана. — Дітки появилися о 10.50, із перервою у хвилину. Володя з мамою стояли за дверима палати, доки я народжувала. Кажуть, у мене друга трійня в країні з початку року.
Перший хлопець був і найбільшим — завважки 2,56 кг, його брат має вагу 2,23 кг, а сестра — 1,96 кг. Трійня досить рідкісне явище, буває раз на вісім тисяч пологів, кажуть медики.
Одразу після народження малюків поклали в закриті кювези. Однак діти почувалися добре, тому в п'ятницю зранку їх перенесли на спеціальний стіл із датчиками, які відстежують пульс. На хлопців натягли жовті з білим шкарпетки, а на дівчинку — рожеві. Сплять поруч.
Породілля побачила їх тільки через півтори доби. Після операції Оксана ще почувається кволою, говорить повільно.
— Сьогодні зібралася з силами і пішла в палату, де лежать мої діти, — додає. — Постояла кілька хвилин, але вони спали. Тому й досі не знаю, якого кольору в них очі. З вигляду такі смішні: у памперсах і з червоними личками. Та головне, що всі здорові. Медики поклали їх у порядку, в якому на світ з'явилися.
Володимира тут немає — поїхав назад до Костополя, щоб не залишати саму вдома старшу дочку 3,5-річну Єлизавету.
— Володя так переживав, що від хвилювання спершу слова сказати не міг. Кинувся мовчки цілувати. Я тут більше двох місяців лежала на збереженні, — Оксана розглядає яскраво-оранжеві стіни палати. — І в мене, і в чоловіка в роду були двійні — у наших бабусь.
Імен новонародженим батьки ще не придумали. Старшу дочку до появи малюків готували — пояснили, що у мами в животі ростуть її брати або сестрички.
— Малій так це сподобалося, що вона абсолютно не ревнує. Навпаки, хоче, щоб ми дітей швидше привезли, — каже породілля.
Галайчуки сподіваються, що місцева влада допоможе їм із житлом. Родина восьмий рік винаймає квартиру в Костополі, бо власної оселі не має.
— Володя їздить по заробітках, але все одно на житло не назбираєш. А я до вагітності працювала пекарем на хлібзаводі, — розказує Оксана.
Костопільські чиновники кажуть, що клопотатимуть про надання квартири Галайчукам на найближчій сесії міської ради.
Востаннє здорова трійня у Рівному з'являлася на світ 2009-го.
3 
1
Коментарі