— Онук пішов добровольцем в АТО, хоча закінчив кібернетику. Сам попросився у воєнкомат. Сказав: "Дідусю, ти воював, і я піду ­боротися за державу". Був рік і два місяці на Донбасі, ротою командував. Але таких небагато. Нема зараз гідного командного складу. Лишилися ті, які присягали ще Радянському Союзу, — каже Любомир Полюга, 91 рік.

Він — особистий охоронець головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича. 1947-го був ­тяжко поранений і затриманий ­чекістами. Вісім років сидів у тюрмах і таборах.

Чи варто святкувати 9 травня?

— У Другій світовій війні перемоги не було. Особливо для українців. Це була перемога московського ­окупанта над німецьким — от і все. Крім відновлення радянсько-московської імперської влади 9 травня 1945 року, нічого більше не відбулося. Були нові арешти, депортації, звірства НКВС. Вояки УПА розуміли це ще тоді. Зараз починають усвідомлювати й люди, які стояли по другий бік. Цього дня варто згадувати людей, які вмирали за чиїсь високі амбіції.

Чого не можете пробачити радянським ­солдатам?

— Ніякого зла на вояків Червоної армії не тримаю. Це були воїни, жовніри — гарматне м'ясо в руках Сталіна. Ними вели війну. Маю дуже хорошого і близького друга — полковника радянської армії. Завжди передзвонюємося на свята. На Великдень прислав нам із дружиною листівку. Насправді він щирий патріот-­українець. На рядових не може бути образ. На відміну від людей, які керували і віддавали страшні накази.

В українській історії часто було таке, що одна частина народу воювала з іншою. Але вміли договоритися. Тесть розповідав про випадок часів Першої світової війни. Сидять по різних окопах, з одного боку — російська армія, з ­другого — австрійська. Хоча насправді й там, і там — українці. Одні кричать: "Христос Воскрес!" З іншого окопу: "Воістину воскрес!" — "Австріяки, давайте нині не будемо воювати!" Домовилися. І три дні спокійно.

АТО — це наслідок перемоги радянської армії у Другій світовій?

— Не можна стверджувати, що якби перемогла Німеччина, то зараз не було б війни. Гітлер мріяв завоювати Україну та зробити її своєю колонією, а українців — рабами. Проблема в тому, що ми з Росією — сусіди. І доки так буде, доти в нас буде небезпека. Імперія не може інакше існувати без того, щоб не завойовувати. Тим паче, що без України імперія неповна.

Чи справедливе ставлення держави до ­ветеранів?

— До воїнів УПА держава не ставиться ніяк. Нас ігнорували, не визнавали воюючою стороною. Тому досі не маємо жодних пільг.

Визнати УПА треба не для нас, ветеранів, а для історії. Нащадки повинні розуміти, за що ми брали зброю до рук. Мене дотепер не реабілітували. Рятує, що живу у Львові, місто трохи нас шанує. Віктор Ющенко нагородив орденом за заслуги. Від Януковича нічого й не чекав. Від Порошенка поки що — повна невизначеність.

×