У Вінниці знайшли військовий цвинтар, де у 1917–1921 роках поховали близько 9 тис. воїнів Дієвої армії Української Народної Республіки та Української Галицької армії.
Могил бійців останньої — до 2 тис., за попередніми оцінками. Якщо це підтвердиться, цвинтар стане найбільшим у світі місцем поховання воїнів Галицької армії.
— Розкопки почали на пустирі ліворуч від сучасного 45-го заводу, — говорить 47-річний Святослав Шеремета, директор Меморіально-пошукового центру "Доля". — За три дні наткнулися на труни, в яких, певно, ховали офіцерів, і братські могили. Припускаємо, що в них спочивають рядові стрільці. Кладовище площею майже гектар, простягається в глиб заводу. Зараз установлюємо межі поховань.
Радянська влада зруйнувала цвинтар і збудувала на ньому свинарник, завод. Згадки про нього відшукали в архівних кресленнях міста.
— Працівники заводу часів його активної розбудови в 1970 роках згадували, що натрапляли на могили. Думали, там лежать німці, — каже 29-річний Олександр Федоришен, директор "Центру історії Вінниці". — Згодом дослідити територію не могли через біологічну небезпеку. Адже тут багато могил померлих від тифу. За офіційними реєстрами, наприкінці осені 1919 року кількість хворих у вінницьких і прилеглих шпиталях перевищувала 8 тисяч. Ховали без одягу, тому навряд чи вдасться знайти особисті речі.
Роботи зі встановлення меж цвинтаря тривають.
Коментарі