— Сьогодні презик наш обіцяв приїхать, — говорить приятелю Романові 19-річний Антон Горницький із Донецька. Уранці 20 серпня вони прибули на відкриття Сорочинського ярмарку в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. — Казали, ніби на вертольоті прилетить.
Об 11.30 уздовж центральної алеї хлопці втискуються поміж відвідувачів. Коли повз них проходить віце-прем'єр-міністр Олександр Вілкул, парубки відвертаються.
— Враження, що влада крайнього знайшла, — протягує Роман. — З другого боку, він ближче до культури, байкер, організатор рок-фестивалю "Зе бест сіті".
— Хрєн редьки не слаще, — бурчить Антон, чухає потилицю. — Яника бачить хотів.
Хлопці йдуть за Вілкулом до головної сцени. Там збираються ще з 500 осіб. Під час промови віце-прем'єра дві учасниці хору "Русская песня" з міста Орел піднімають російський прапор.
Сорочинський — один із найбільших ярмарків України, триває з 20 по 25 серпня. Щорічно його відвідує близько мільйона осіб.
Біля садиби Хіврі вперше за історію ярмарку на шістьох дерев'яних возах, схожих на циганські, проводять майстер-класи з виготовлення ляльок-мотанок, жіночих прикрас, писанок, гончарних виробів.
— А скіки коштує навчитися глечики ліпити? — до чоловіка на возі в розхристаній вишиванці із закоченими рукавами й солом'яному капелюсі підходить 21-річна Аліна Ангелова з Києва.
— Для вас — 40 гривень, — відказує майстер, оцінюючи її. Спирається на гончарний круг. — Не дивися так: я тоже кушать хочу. У мене індивідуальний підхід. Буває, такі підходять, що з них і пійсят не жалко затребувать. Тільки з дітей майже нічого не беру.
Поодаль від возів за 5 грн люди фотографуються в панській кареті ручної роботи. Її також привезли на ярмарок уперше, із міста Сторожинець Чернівецької області. Коштує 14 тис. євро.
На головній вулиці ярмарку — нова арка. Збудували її цьогоріч, витратили майже мільйон гривень. Організатори обіцяли безкоштовно пускати бажаючих на гору. На одному боці — декоративний млин, на другому — скляна кімната у вигляді будинку зі столом і двома стільцями. Крила з'єднує оглядовий майданчик. Сходи викладені білою цеглою, не зацементовані, на дверях залізний замок.
— Облом, старими кістьми з Херсона ради цієї штуки перлася, — каже 56-річна Карина Борисівна.
— Нова арка аварійна, — говорить режисер Сорочинського ярмарку Олександр Любченко, проходить повз. — Праве крило поки що не дороблене.
На центральній алеї 44-річна Галина Володимирівна із Черкас закликає покупців до ятки з копченою рибою, кальмарами й ікрою.
— Якщо чесно — накруточка є, але невелика, бо народ біднішає. А за містове ми космічні бабки віддали — майже 3,5 тисячі гривень, — говорить її напарниця 42-річна Галина Іванівна. — Та й комфорту чортма, ночуєм прямо на товарі. У душ до місцевих бігаємо, платим 15 гривень. Частина підприємців домики знімають за сотню в день.
На західній алеї Олександр масує спину полтавцю 48-річному Миколі Витязю саморобним масажером, править за нього 50 грн. Чоловік відмахується, бо дорого.
— На ярмарку ціни нижчі, ніж торік, але все одно високі. Приїжджаю сюди подивитися, що нового продають, а потім задешево той же товар на сайтах замовляю, — каже Микола Витязь.
3 
1
Коментарі