День Сорока Святих відзначають 22 березня. Вважається, що саме тоді прилітають перелітні птахи. Тому напередодні жінки випікають печиво — "жайворонків" та "голубів". Їх віддають дітям. Ті дарують печиво сусідам та розвішують на деревах.
Дівчата готують сорок вареників із сиром та пригощають ними парубків, аби мороз любисток не побив. Відваром із цієї рослини миють волосся — аромат причаровує хлопців.
На Сорок Святих влаштовують також обряд спалення солом"яного опудала, яке символізує зиму.
Після свята селяни починають сіяти горох та квасолю. Кажуть, вродить "по сорок стручків на стеблині та по сорок зернин у стручині".
Цього дня визначають, якою буде погода навесні. Сонце світить — до теплої весни. Якщо ж холодно — вдарить іще сорок заморозків.
22 березня на службі в храмах жінки моляться за повернення додому чоловіків із далеких доріг.
З"явилося свято 320 року. Тоді за імператора Лікія було велике гоніння на християн. Однак у полку воєводи Агриколая з вірменського міста Севастії було 40 воїнів, які вірили в Ісуса. Коли він про це дізнався, спробував змусити солдат приносити жертви ідолам. Ті відмовилися.
Тоді воїнів почали катувати. Їх закидали камінням, уночі тримали на кризі, а потім спалили. Кістки кинули у воду, щоб християни не змогли зібрати їх та похоронити. Пізніше імена солдатів канонізували. А день смерті почали називати днем Великомучеників Севастійських, днем Сорока Святих, або днем Усіх Святих.
2 
35413
Коментарі