У селі Ометинці Немирівського району Вінниччини в 2000 році після сильних дощів на дорозі від ферми до річки утворився глибокий рів — до 1 м. Щоб зупинити руйнування дороги, селяни трактором затягнули туди бетонні стовпи. Прикопали їх поперек дороги на відстані 2–3 м один від одного.
— Зразу було добре ходити, дорога була майже рівненька, — згадує місцевий 69-річний Федір Щербатюк. — А за ці роки вже й тут дощі повимивали. Бетон весь зверху, сходи якісь поробилися. На машині сюди давно ніхто носа не суне. Об"їжджають через центр, якщо треба на нижню вулицю. Тут тепер може тільки трактор проїхати та фура. Діти на велосипеді бавляться, бо ж гицає, як на конику. Мені ж несила по тих горбах скакати, мусю велосипед вести.
8-річний Іван Білоус із селища Сутиски Тиврівського району гостює в бабусі в Ометинцях.
— Кожного дня їду до дядька Міші по цій дорозі. Так бистріше, — каже він. Нахиляється, перевіряє, чи міцно тримається цеп на педалях. — На ці ями і горби не звертаю уваги, звик уже.
У селі розповідають, що волога на цій дорозі тримається довго. Тут без чобіт не пройдеш і через тиждень після дощу.
3 
1
Коментарі