Після аварії 26 квітня 1986 року на роботах зі зведення над четвертим реактором саркофага задіяли 90 тис. людей. Його руїни вкриті своєрідним сплавом свинцю, піску, глини і бетону, а зверху накриті металевими листами. Опорні конструкції об"єкту укриття покладені на завалах реактора.
Саркофаг не герметичний. Із нього щодня відбуваються викиди. Загалом на станції мають інформацію лише про 60% внутрішніх приміщень. До решти доступу немає. Півроку тому на реакторі укріплювали конструкції, які могли обвалитися. Тоді ж провели п"ятий ремонт покрівлі. На даху були проржавілі дірки загальною площею 450 кв. м, які закрили новими листами заліза — для захисту від дощової води.
Рівень радіації на оглядовому майданчику реактора, куди водять туристів, становить 0,2 мР/год — у 10 разів більше ніж у середньому по Києву. Біля однієї з опор укриття — 500 мР. На даху реактора – до 1Р.
Усі реактори ЧАЕС виключені. На станції працює майже 4 тис. людей, які слідкують за безпекою на об"єкті. Їхня середня зарплата — 3 тис. грн. Найменше отримують дезактиватори та прибиральниці — приблизно 2 тис. грн. Майже всі працівники живуть за 60 км від ЧАЕС у спеціально збудованому місті Славутич. Електричкою зі станції туди їхати 40 хв.
Біля реактора готують майданчик, де монтуватимуть нове укриття. Герметичну арку насуватимуть на реактор по двох паралельних лініях фундаменту, які мають незабаром збудувати уздовж об"єкта.
3 
1
Коментарі