"До нас бригада приперлася із сусіднього села. Солдат зайшов, каже: "Всьо, що в руках тримаєте, не забиратимемо". Так мама нам, дітям, у долоньки насипала зерна", — 84-річна Євдокія Трохимівна стискає скрюченими пальцями оберемок жовтих хризантем. Йде попереду колони учасників траурної ходи з нагоди 80-х роковин Голодомору. 23 листопада Києвом пройшли близько 4 тис. осіб.
О 13.00 на Арсенальній площі з колонок лунає пісня "Ой горе тій чайці" у виконанні Ніни Матвієнко. Між пам'ятником із гарматою та автокав'ярнями молодь розгортає 2-метрові ватмани. На них послання нащадкам, написані жителями українських міст.
— Мені бабця розказувала — прийшов червоний і усе забрав. Батько сховав кукурудзяне борошно в собачу будку, то вони собаку застрілили — забрали все. Пережили голодовку тільки через те, що родичі були в городі, — розказує 34-річний Микита Харченко зі Сміли на Черкащині. Роздає чорні наліпки — "80-ті роковини Голодомору".
Колону формують із 15-хвилинним запізненням. Люди виходять на проїжджу частину. Попереду їде авто ДАІ, кілька десятків міліціонерів йдуть паралельно, тротуаром.
Греко-католицький священик Олег із Яворова на Львівщині одягнений у білу церковну рясу. Із літнім помічником у картузі зі знаком УПА несе власноруч зроблений тризуб, оповитий калиною, колосками та чорними стрічками.
— У нас голодно було в 46-му. Прийшли тоді совіти, у колгоспи після війни зганяти. Звісно, то не зрівняється з тим, що було у Вкраїні, — отець Олег нервово погладжує великого хреста на шиї. — Але страшно те, що совіти ховали померлих просто засипаючи в могилах. Без священиків, без запечатання могил. Українці тепер мають молитися за кожну душу, яку замордували так страшно.
Колона повільно рухається до парку Слави. Дорогою приєднуються лідери опозиції — Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок та Віталій Кличко з родинами.
Міліція повністю перекриває рух вул. Мазепи. Біля парку на капот позашляховика "мерседес" кидається "даїшник". Попри його зуваження авто їде в бік колони.
— Куда, ти шо не бачиш людей, вулиця закрита, звертай давай, — гамселить по капоті рукою правохоронець.
— Та мне пох, надо проехать, — доноситься крик лисуватого водія в дорогому костюмі, — уйди с дороги.
— Я те дам, бл..ть, пох. Сейчас ребятам скажу, тебя отсюда на руках вынесут, а машину разберут на запчасти. Идиот, там люди, пожилые. Ты что на них будешь ехать? — вже російською кричить міліціонер. — Давай отсюда, пока целый.
Першим до меморіалу несе лампадку Арсеній Яценюк із дружиною, за ним — Віталій Кличко із жінкою, третій — Олег Тягнибок із сином. У дипломатів загоряється солом'яне обрамлення вінка. Вогонь збивають руками.
— Складно уявити й підрахувати, якого інтелектуального, творчого потенціалу нас було позбавлено як націю. Тому ця трагедія змушує схилити голови всіх українців — і тут, в Україні, і поза межами держави, — каже Олег Тягнибок лідер ВО ''Свобода''.
Молебень проводить голова Української православної церкви Київського патріархату Філарет та отець Богдан Дзюрах із української греко-католицької церкви. Служба затягується. Всеукраїнська хвилина мовчання не розпочинається о 16:00, як по всій Україні, а о 16:15. Працівники Меморіалу запалюють лампадки на схилах, які окутує туман.
Після хвилини мовчання до меморіалу несуть свічки кияни. Розставляють біля його підніжжя, на стеллах зі списками постраждалих сіл, біля памятнику "трьом колоскам".
У Меморіалі співає хор. Біля входу стоять кілька столів зі стравами, які готували під час Голодомору. Усім пропонують спробувати. 17-річна студентка Катерина Стадницька бере кусок копченого гарбуза з коричневої миски.
— Перше думала, що то був гриб, він такий слизький. На смак, коли пережовуєш, то як гарбуз, але коли ковтати, то дуже терпкий. Чимось схожий на недосушені яблука. Думала, мене виверне, — ділиться враженнями.
На екрані показують спогади очевидців Голодомору. Багато хто із глядачів плачуть. Деякі не витримують, ідуть додому, але натовп не меншає — люди продовжують прибувати.
— Тут бабуся з Вінниччини розповідала, як її сусідку забрали до дурдому за те, що з'їла руку дитини. Так там її годували, а в селі померла вся її родина, — витирає сльози 19-річна Анна Курочка.
Цілий вечір у вікнах киян горіли свічки.
15 хвилин тривали траурні заходи за участі глави держави Віктора Януковича вранці 23 листопада. Були присутні екс-президенти Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, прем'єр-міністр Микола Азаров та голова Верховної Ради Володимир Рибак.
3 
1
Коментарі