Яку політику щодо пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років провадили президенти України
Леонід Кравчук, глава держави у 1991–1994 роках.
1993-го підписав указ про заходи у зв'язку із 60-ми роковинами Голодомору в Україні.
2010-го сказав:
— Україні вистачило мудрості, сили й розуму, щоб сказати світові, відкрити світу й собі в першу чергу, що цей Голодомор був геноцидом українського народу. Це нам далося непросто, тому що зневажена пам'ять людей не може піднятися до глибокого і всеохопного розуміння трагедії ХХ століття. Але ми подолали цю прогалину в історії України, і тепер на державному рівні, на рівні закону, суду людського й Божого ми говоримо і знаємо правду. Ми знаємо, що це був геноцид.
Леонід Кучма, глава держави у 1994–2005 роках.
День пам'яті жертв Голодоморів запровадили за його указом від 26 листопада 1998 року. Інший його указ через два роки усталив назву День пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій. У вересні 2003-го, виступаючи на 58-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, закликав підтримати ініціативу України віддати шану пам'яті загиблим під час Голоду 1932–1933 років. Слова "геноцид" Кучма не вжив.
Віктор Ющенко, глава держави у 2005–2010 роках.
Відразу після обранням президентом заявив, що за заперечення Голодомору як геноциду українського народу треба передбачити кримінальну відповідальність. Доручив 2005 року створити Український інститут національної пам'яті. 2006-го Верховна Рада визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом. Законопроект вніс Ющенко. Там сказано, що публічне заперечення Голодомору в Україні визнають наругою над пам'яттю мільйонів жертв, приниженням гідності українського народу, і воно є протиправним.
2009-го відкрили й завершили слідство СБУ "за фактом скоєння геноциду". Назвали 136 відповідальних за це осіб.
2008 рік президент оголосив роком пам'яті жертв Голодомору в Україні. Наступного року з'явився історико-музейний комплекс меморіал Пам'яті жертв Голодоморів в Україні.
— Повернення правди про Голодомор — це велике змужніння нашого народу, — говорив торік у листопаді Віктор Ющенко. — Ми сказали правду про Голодомор, щоб народ подивився собі у вічі. Навіть тоді, коли хтось сором'язливо уникає слова "геноцид", він знає, що це був геноцид. Запалена свічка у вікні в день Голодомору — це знак, що в нашій країні є любов і тепло.
Віктор Янукович, чинний президент України.
У березні 2010-го з офіційного сайта президента зникли посилання на інформацію про Голодомор. За півроку розділ відновили.
27 квітня 2010-го в Страсбурзі, відповідаючи на запитання депутатів Парламентської асамблеї Ради Європи про Голодомор, сказав: "Це були наслідки сталінського тоталітарного режиму, ставлення до людей. Але визнавати Голодомор як факт геноциду щодо того чи іншого народу, ми вважаємо, буде неправильно, несправедливо. Це була трагедія, спільна трагедія держав, що входили до СРСР".
Ющенко за п'ять років зробив найбільше
— Леонід Кравчук під тиском націонал-демократичних сил підхопив тему Голодомору, — говорить історик 34-річний Володимир В'ятрович. — Створили державний оргкомітет з проведення заходів. Навіть звернулися до Міністерства закордонних справ, аби на міжнародному рівні говорити про Голодомор. 1993 року за ініціативи Кравчука вперше відбулася загальнонаціональна поминальна акція. По країні були приспущені прапори.
Кучма тривалий час не звертав уваги на цю тему. Першим його кроком був указ про встановлення Дня пам'яті жертв Голодомору і репресій кожної четвертої суботи листопада. Це був політичний аспект, адже мали відбутися вибори.
Ющенко, коли ще був опозиційним політиком, підтримував вшанування пам'яті жертв Голоду. Коли став президентом, дав Міністерству закордонних справ чіткі вказівки: проводити інформаційну роботу щодо цієї трагедії. 2008-го прийняли рішення про відновлення прізвищ максимальної кількості людей, які померли у 1932–1933 роках, що було видано окремими томами. За 2005–2009 роки зробили найбільше кроків з повернення пам'яті про Голодомор. Політика історичної пам'яті Януковича спрямована на згортання зусиль його попередників. Він відмовився від просування на міжнародному рівні теми Голодомору як геноциду.
3 
1
Коментарі