Вівторок, 12 вересня 2017 07:30

"Медсестра перед тем, как делать укол, 100 грамм навернула"

— У нас во дворе было три магазина, а теперь 12. Из них шесть — алкомаркеты. Четыре работают круглосуточно, — розповідає 63-річна Катерина Анатоліївна.

Живе у центрі Донецька. Прі­звища не називає.

— Активно відкривати алкомаркети почали торік, — продовжує. — Якось зайшла, то там продають понад 50 видів горілки. З журавлиною, перцем і навіть зі смаком капусти. Взяла таку спробувати, бо ж цікаво. Несмачна, як брага. Із чогось, що містить капусту. Горілка є всяка — і з України, і з Росії. Хочеш якусь особливу, привезуть під замовлення. Сусідка з Житомирщини, то просила тамтешню. За тиждень уже мала. Кажуть, алкомаркети кришує Захарченко. Тому будь-який алкоголь по силі. Хоч з Америки, хоч з Ізраїлю. Аби платили. Літр горілки тут коштує 120 рублів — майже 65 гривень.

Найпопулярніші в Донецьку магазини — "Штопор", "Поляна", "911". Деякі приваблюють покупців рекламою: "Алкомаркет Бухарез. Причина многих увлекательных приключений". Зараз він опечатаний. Торік тут можна було купити оптом горілку, пиво та воду.

— У магазини ходять переважно військові, — каже Катерина Анатоліївна. — Мої вікна якраз навпроти такого алкомаркета. Коли в місті комендантська година, вулицями ходити не можна. Але ті магазини працюють. Бачу, як вони з дівками тут влаштовують оргії. Часто до ранку гупають. Раз понапивалися, стали на спір стріляти по вікнах. Люди написали звернення. То вранці один із магазинів закрили. Товар кудись вивезли. За тиждень повернувся під іншою назвою. В магазини "911" заходиш, як в аптеку, а там — горілка.

— Все пьют и до работы, и после, и даже во время. В прошлом месяце попала в больницу. Так медсестра перед тем, как делать укол, 100 грамм навернула, — каже донеччанка Галина Чумаченко, 34 роки. — А продавщиця в нашому хлібному весь час під прилавок ховалася. Думала, щось там шукає, доки не прийшла наприкінці дня. Вона вже на ногах не стояла.

Кожен другий, хто живе на окупованій території, надмірно вживає алкоголь. Такі висновки зробили в дослідженні ООН. За останній рік лише в окупованому Донецьку з'явився 151 алкомаркет.

— Таня, у тебя нет чекушки? — каже сусідці 55-річна Любов. Вона — в домашньому халаті, з розпатланим волоссям. — Я віддам, мені треба похмелитися.

— На, но чтоб отдала точно такую. Мне нужно самой — делать мазь для тела.

Жінка зникає на кілька днів. Приносить горілку назад. За день зникає на декілька тижнів. Немає і доньки Валентини. Та працювала до війни продавцем. Звільнили, бо крала на роботі. Новий господар магазину не став терпіти недостачі. На вигляд їй 35, незаміжня. Чоловік пішов до іншої одразу після народження дитини. Сусіди пліткують про Валентину, що вкрала гроші в іншої сусідки Людмили. Разом випивали. Викликали "поліцію ДНР". Ті попередили — якщо смикне їх ще раз, позбавлять опікунства над онукою Ольгою.

Людмилі на вигляд — 60, недоглянута.

— 14-летнюю Олю она взяла под опеку, еще когда ей было четыре, — каже одна з сусідок. — Мати кудись зникла. Дівчинка закінчує дев'ятий клас, мріє стати медсестрою. Баба не займається нею. Їздить по пенсію та дитячі в Україну. Отримує допомогу і в ДНР. Майже половину витрачає на горілку. Кілька разів була заміжня. Її не люблять, бо напідпитку свариться. Раз сусідці підпалила двері. Поверхом нижче над Людмилою живе Лєра. Їй десь 35. Дивиться за чоловіком-інвалідом. Донька вчиться у школі. Іноді з компанією жінок п'ють горілку. Але ніколи не свариться з сусідами.

— Лучше бы ребенку дыню принесла, чем травиться паленой водкой за 90 рублей. Вот Маша пьет, но хоть ребенку все покупает, — каже 70-річна Тамара Василівна. — Їй — 37. Має 12-річну доньку. Працювала раніше продавцем. Зустрічалася з бойовиками ДНР. Вони добре заробляють, тому жінки охоче з ними ведуться. Коли в неї нове кохання — кидає пити.

Магазин окуповується за два тижні

— Открыть алкомаркет не так просто, — каже 45-річний Євген. Прізвища не називає.

Має одну з найбільших мереж алкомаркетів на окупованій території.

— Цей бізнес кришують главарі. Ввозити алкоголь із Росії дозволено винятково за підписом керівника ДНР Олександра Захарченка. Аби відкрити малий магазин, що працює в денний час, треба мати 10 тисяч доларів. Із них 7 — віддати за дозволи. Купують алкоголю багато. Найбільш ходовий — горілка.

Бойовики вдень стріляють, а вночі ходять "на заправку". Прямо в магазині по півлітра кожен вдуває. Між собою називають алкоголь "мікстурою". Розказують про тяжку роботу, вбивства, дикі накази стріляти.

В борг багато беруть. Маю щоденник, куди вписую таких. Як довго не віддають, іду до керівництва. Ті відраховують із зарплати.

Магазин окуповується за два тижні. Думаю, якщо відкрити нарколарьок, то такої швидкої окупності не буде. Молодь ходить пити. Дівчата по 12 років біжать у магазин. Часто прямо за дверима вживають. Хлопці приходять із 16.

У день отримання пенсій відбою немає від людей. Кожен бере по чотири-п'ять пляшок горілки. Стрес знімають. Немає підтримки ні з української території, ні від бойовиків, тому всі п'ють.

Зараз ви читаєте новину «"Медсестра перед тем, как делать укол, 100 грамм навернула"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі