О 10.00 у вівторок, 15 листопада, на трасу в селі Хмільно Радехівського району Львівської області виходять 50 місцевих жителів. Натовпом ходять туди-сюди по пішохідному переходу, тримають плакати із закликами відремонтувати дорогу.
Село розташоване за 90 км від Львова, з обох боків траси державного значення Броди–Червоноград. Її не ремонтували з 1990-х. На 20-кілометровому відрізку Лопатин–Радехів узагалі немає асфальту.
Надворі холодно, падає дрібний сніг. Люди одягнені у теплі куртки, шапки. Дехто на ходу п'є каву з одноразових стаканів.
— То шо, Степане, буде хтось зі Львова чи їм все єдно, що ту ся робе? — запитує літня жінка у депутата Львівської облради, "свободівця" Степана Ханаса, 62 роки.
— Та думаю, що будуть. Маємо чекати. Он Януковичі стоять, — показує на помаранчеві КамАЗи з причепами, загруженими цукровими буряками. У Радехові працює цукровий завод, для перевезення наймає транспорт приватної фірми. — Та фірма — когось із прібліжонних до влади. То президента мали повідомити.
— Дорога без асфальту, то земля аж розходиться від тих КамАЗів. У сусідки абажур упав, такі тріщини по стелі пішли, — каже Василь Харчук, 44 роки. — А сусід фундамент залив, то і два роки не простояв. Весь полопав.
На трасі з обох боків утворилися довгі затори з вантажівок, легковиків.
Водій білого мікроавтобуса "Фіат" намагається об'їхати протестувальників полем. Кілька хлопців кидаються перекрити йому дорогу. Шофер не реагує і їде на людей. Двоє міліціонерів поруч п'ють каву.
— Ти куда, скотина, на людей преш, — говорить дід у коричневій куртці та чорній кепці, б'є ціпком по колесу автомобіля.
— Я спішу і так годину тут у пробці стою, — відповідає крізь прочинене вікно. — Ану відійдіть, дайте проїхати.
— Нікуда ти не поїдеш. Усі стоять, і ти стоятимеш. Нам треба, щоб трасу зробили та щоб усі могли нормально їздити, — каже косоокий хлопець.
— Я не маю часу тут з вами гратися, — водій виходить із машини, починає штовхатися із хлопцями. — Руки від машини забери, а то поламаю.
Сідає в мікроавтобус та проїжджає крізь натовп.
— Спішать вони. А я теж з роботи відпросилася і ходжу тут мерзну, — говорить жінка у бордовій дублянці. — Ми не тільки для себе хочемо, а й для всіх.
— Райавтодор цього року отримав 1,117 мільйона гривень, — розказує 41-річний Степан Коханчук, підприємець із Радехова. — З них півмільйона пішло на прибирання снігу, близько 400 тисяч витратили на обрізання кущів та трави при дорозі. І тільки 230 тисяч дали на ремонт дорожнього полотна. Ось так розходяться гроші.
О 12.00 приходять школярі. Стають на дорогу біля дорослих.
— Тут півроку тому автобус їхав. Водій хотів полем оминути велику яму. Не втримав руля і перевернувся, — розповідає шестикласниця Анна. — В тому автобусі моя однокласниця їхала, дуже настрашилася.
Пообіді люди починають розходитися. Ніхто із чиновників не приїхав.
1 
1
Коментарі
4